Радіотелескоп РТ-22 |
Нещодавно було опубліковано список п’яти текстів, поява яких, на думку дослідників, мала найбільший вплив на хід історії. На третьому місці після «Біблії» та «Діалогів» Платона стоїть ім’я Галілео Галілея. У серпні 1609 року Галілео Галілей виготовив перший у світі телескоп. Цей телескоп, спостереження астрономічних об’єктів та їх інтерпретація наблизили до людства небесні світила і зробили можливим їх опис.
ЮНЕСКО оголосило 2009 рік Роком астрономії. Що собою являє сьогодні астрономічна наука в Україні, чим може вона здивувати міжнародну наукову спільноту? Чи є в неї можливості отримувати нові знання на передовому рубежі науки? І як це перевірити? Виявляється, перевірити можна завдяки одній грядущій значущій події.
18 листопада на честь Року астрономії відбулася спеціальна сесія IYA09 (International Year Astronomy 2009) одночасної участі у спостереженнях 35 радіотелескопів світу. Україна представлена 22-метровим радіотелескопом РТ-22 Кримської астрофізичної обсерваторії, позначеним на карті як Sm - станція «Симеїз» (див. схему).
Ця сесія спостереження є безпрецедентною спробою отримання єдиних даних із визначення джерел, які утворюють міжнародну опорну систему координат, і дає можливість продемонструвати громадськості перебіг самого процесу спостережень.
Із-поміж сучасних розділів астрономії саме радіоастрономія найближче підійшла до розгадки таємниць Всесвіту, будучи основою астрономічного прогресу. Це тим більш прикметно, що вона - наймолодша гілка астрономії.
Під час Другої світової війни офіцери радарної служби Королівських військово-повітряних сил Великобританії випадково з’ясували, що Сонце випромінює радіохвилі в метровому діапазоні - у тому самому, що й земні радіостанції. Подальший бурхливий розвиток цієї галузі пояснюється тим, що радіоастрономічні дослідження виявилися найрезультативнішими щодо чутливості до малих потоків випромінювання, кутового і спектрального розділення від галактичних і позагалактичних об’єктів. Ці переваги в точності методу дозволили радіоастрономії досліджувати ядра Галактик з аномально високою активністю, побачити процес утворення зірок, відкрити джерела рентгенівського випромінювання.
Радіоастрономія, на відміну від рентгенівської і гамма- астрономії, які досліджують ділянки космосу з бурхливими енергетичними процесами, - наука про «тихий» космос, де температура наближена до абсолютного нуля.
Що стосується планети Земля, то радіоастрономія дозволила розпочати дослідження геодинаміки та обертання Землі, руху континентів, взятися за уточнення системи координат і дослідження навколоземного простору.
Тому зрозумілий інтерес науки до створення дедалі досконаліших радіотелескопів, які відповідають сучасним вимогам до дослідницьких програм. Важливе й місце розташування телескопа. Це має бути найближча до екватора (для нашої країни - найпівденніша) точка, з якої б відкривалася якнайбільша кількість небесних світил. Місце розташування повинно мати хороший астроклімат без наявності штучних перешкод. Саме таким параметрам відповідає радіотелескоп РТ-22 у Голубій Затоці на Південному березі Криму, який входить до п’ятірки найкращих. За участю в міжнародних астрономічних програмах він лідер серед радіотелескопів в Україні і Росії. Саме завдяки ефективній роботі радіоастрономічної лабораторії Кримської астрофізичної обсерваторії Україна перебуває в полі високого міжнародного рейтингу, який присвоюється за успіхи в отриманні нових знань про Всесвіт.
Для прориву в нових знаннях світ сьогодні об’єднує свої зусилля, тому що жодна держава не в змозі вирішити для себе проблеми, які стосуються всіх. У царині радіоастрономії виявилося необхідним використовувати всю земну кулю як єдиний інструмент, який несе на собі численні датчики - радіотелескопи, розподілені по всій земній поверхні.
Український радіотелескоп діаметром 22 метри - РТ-22 у Голубій Затоці працює на міжнародні проекти:
- спостереження активних ядер галактик;
- спостереження геодинаміки (руху материкових плит);
- дослідження навколоземного простору, Марса, Венери, астероїдів, комет, космічного сміття, поверхні Місяця;
- спостереження за виведенням на космічні орбіти радіообсерваторій.
Механізми інтеграції в міжнародну науку відомі. Можна виїжджати за кордон і брати участь в отриманні наукових даних на закордонних інструментах. Ефективніша - паритетна участь партнерів у міжнародних програмах. Одні надають телескопи, персонал, високотехнічне обладнання. Україна досліджує космос у всьому діапазоні випромінювання. Оптичних телескопів у нашій державі понад 80. Після розпаду СРСР близько десятка радіоантен виявилися незадіяними і можуть бути використані. Зазначимо, що зараз на Заході радіотелескопів не будують. Причина цього, крім географії, - високий рівень індустріальних перешкод. Звідси - необхідність особливо ефективно використовувати наявне вітчизняне устаткування.
Створений міжвідомчий центр колективного використання РТ-22 дає можливість більш повно та ефективно розвивати і використовувати інструментальні можливості і науковий потенціал як одного з найкращих радіоастрономічних інструментів міліметрового діапазону. Сприяє ефективному об’єднанню і координації засобів та можливостей Головна астрономічна обсерваторія і Радіоастрономічний інститут.
Власне, все вищевикладене можна звести до прямих запитань. Чи залишилися можливості в України отримувати знання на передовому рубежі науки? І що «світить» державі з нинішнім фінансуванням науки? Мається на увазі не тільки і не стільки фінансування з держбюджету. Державна машина так влаштована, що вона не має інтересу знаходити гроші, а має інтерес їх розподіляти.
Міжнародний досвід шукати гроші самостійно засвоюється далеко не повсюди. Йдеться про отримання не тільки грантів, а й, наприклад, унікального обладнання в експлуатацію з-за кордону в обмін на дані спостережень. У світі існує зацікавленість спонсорів давати гроші на хорошу науку. Вітчизняна наука ще не повністю оговталася від гарантованого бюджетного фінансування, яке надавалося автоматично, відповідно до вміло складених звітів. Найчастіше питання стоїть так: «Давайте гроші, і буде результат!». Але, щоб отримати гроші, необхідно спочатку пред’явити розмір твого калібру, і не тільки наукового, а й технічного, ділового, командного. І тільки потім із тобою говоритимуть про фінанси.
Чи відомі прецеденти, коли країни зі слабкими економіками ефективно підтримували національну науку? Так, відомі. Це Польща, Індія, Китай, наукові потенціали яких у світі посідають достойні місця. Так, сучасна Польща у сфері радіоастрономії досягла значного успіху, ввівши в дію 32-метровий радіотелескоп і забезпечивши його нормальне функціонування. Добре налагоджені в цій країні систематичні контакти з Заходом, знаходяться кошти для участі в паритетних проектах.
Віриться: настане час - і за кордоном Україну представлятимуть не тільки політики, спортсмени та артисти, а й ті вчені, котрі продовжують працювати на імідж держави і народу. Амбіційний учений може завдяки своїм зусиллям стати відомим астрономом. І тоді вже точно життя його мине під покровом великого телескопа.