Група вчених, більшість із яких сьогодні працює на Заході, вважає за необхідне привернути увагу уряду України до того факту, що входження в загальноєвропейський науково-освітній простір необхідне для динамічної євроінтеграції країни.
Пропонують кілька конкретних компактних проектів, які, на думку авторів, мають дати різкий поштовх процесам відновлення науково-освітньої системи, приведення її у відповідність із європейськими стандартами та отримання Україною доступу до різноманітних європейських ресурсів у цій галузі. Дані проекти мають перетворити українську науку з дорогого витратного механізму, який перебуває на утриманні держави, на потужний двигун євроінтеграції та розвитку. Україні потрібна не замкнута національна наука, а участь у загальноєвропейському ринку кваліфікованих кадрів і наукових розробок і орієнтація на ті його реальні потреби, які вона в стані задовольнити. Аналіз стану справ показує, що в Європі є значний дефіцит висококваліфікованих науково-технічних кадрів і він носить не фінансовий, а, швидше, культурний характер — відсутність достатньої мотивації в європейської молоді займатися наукою.
Україна може використовувати цей дефіцит і небезпечний «відплив мізків» конвертувати у вигідний для країни на цьому етапі розвитку механізм експорту кваліфікованих кадрів. Такий експорт може бути рентабельним, він підвищить привабливість України для ЄС і забезпечить збереження і розвиток її науково-освітнього потенціалу доти, поки кваліфіковані кадри не будуть затребувані в країні в зв’язку з виникненням власної наукоємної промисловості.
Перехід до такої схеми пропонують здійснювати не з допомогою повномасштабної перебудови всієї науково-освітньої системи, а шляхом реалізації серії невеличких, найефективніших «пілотних проектів». Як перший проект в даному напрямі пропонують створення невеличкого Інституту фундаментальних досліджень. Він складатиметься з провідних фахівців в природничо-наукових галузях, обраних авторитетною міжнародною комісією на основі відкритого конкурсу, і буде локомотивом євроінтеграції української науки. Організований відповідно до міжнародних стандартів, такий інститут може істотно розширити доступ України до ресурсів ЄС і стати необхідною базою для інших програм у рамках інтеграції України в європейський науково-освітній процес. Як показує світовий досвід (США, Західна й Східна Європа), такий інститут може значною мірою фінансуватися за рахунок участі в міжнародних проектах, а також недержавних джерел фінансування.
Таким проектом може бути створення під егідою уряду організованої «науково-технологічної діаспори» для використання інтелектуального, культурного та інтеграційного потенціалу українських фахівців, які працюють у Європі.
Створення на базі Академії наук Центру фундаментальної освіти, що доповнить систему вищої освіти й дозволить використовувати потенціал академії для підготовки кадрів міжнародного рівня, зорієнтованих, в основному, на відшкодування дефіциту таких кадрів у ЄС і, таким чином, на отримання доступу до європейських ресурсів для збереження і розвитку науково-освітнього потенціалу України.
Важливо зазначити, що ці проекти не вимагають від уряду ні масштабних реформ, поєднаних із соціальними проблемами, ні великих бюджетних витрат. В основному запропоновані проекти фінансуватимуться за рахунок ефективного використання вже наявних ресурсів, додаткових недержавних джерел фінансування та залучення міжнародних грантів. Від уряду потрібна передусім організаційна, політична й дипломатична підтримка. Мета даного документа — ініціювати зустріч представників уряду з групою українських учених, які працюють на Заході, для визначення конкретних дій, спрямованих на реалізацію описаних проектів та їхнього обговорення.
У зв’язку з тим, що в даний момент у Європі відбувається активний розгляд чотирирічної програми фінансування науки, яка вступає в силу з 2006 року, пропонують організувати таку зустріч у найкоротші терміни. Вважаємо за доцільне проведення подібної зустрічі до вересня поточного року.
Далі необхідно провести переговори про одержання українськими освітніми й науковими організаціями доступу до європейських фінансових програм, таких як Cordis, Marie Curie Framework Programme (FP), European Research Council, студентська програма ERASMUS. Слід провести переговори з європейськими країнами про створення спеціального типу віз, які дозволяють українським фахівцям, працюючи в Європі, платити податки в Україні.
Контакт з ініціативною групою може бути встановлений за адресою alexey.boyarsky@epfl.ch