UA / RU
Підтримати ZN.ua

Загроза останньому острівцю демократії

Бажання стати дійсними членами Академії наук набуло характеру епідемії, яка вразила чиновників і бізнесменів на всьому пострадянському просторі...

Автор: Ольга Кошарна

Бажання стати дійсними членами Академії наук набуло характеру епідемії, яка вразила чиновників і бізнесменів на всьому пострадянському просторі. На цих виборах у Російську академію наук (РАН) кількість можновладців, які бажали приписати на свої візитки «член-кореспондент» або «академік», побила рекорд. У списках кандидатів фігурували: міністр сільського господарства РФ Олексій Гордєєв, голова Рахункової палати РФ Сергій Степашин, віце-спікери Держдуми Сергій Бабурін і Артур Чілінгаров, член московського уряду Володимир Сістер, суддя Конституційного суду Михайло Креандров, віце-губернатор Петербурга Григорій Двас, банкіри Геннадій Семигін, Гарегін Тосунян і Михайло Єршов, екс-міністр хімпрому і чеченський підприємець Саламбек Хаджієв, екс-міністр культури Володимир Єгоров, екс-міністр і екс-глава РАТ ЄЕС Анатолій Дьяков, промисловець Борис Кузик.

Учасники загальних зборів РАН 26 травня ц.р. накидали «чорних кульок» усім чиновникам, депутатам і товстосумам, які балотувалися у дійсні члени РАН і яким удалося «протиснутися» крізь сито відповідних секцій і відділень (у РАН триступенева процедура виборів). Забалотували навіть заступника президента РАН, голову докторської дисертаційної ради в Академії ФСБ РФ Володимира Шульца, за якого переконував голосувати сам президент РАН Юрій Осипов. Найбільший подив із відтінком замилування в середовищі вчених і журналістів викликав безпрецедентний учинок Сергія Степашина, котрий після критичних публікацій у російській пресі щодо масового походу VIP-персон в академію, пройшовши секцію, зняв свою кандидатуру з виборів і надіслав лист Ю.Осипову з такою заявою: «У зв’язку з розгорнутою в засобах масової інформації кампанією, яка може завдати шкоди престижу Російської академії наук, вважаю для себе неможливою участь у виборах члена-кореспондента РАН». Ви можете собі уявити, щоб такий лист і з такою аргументацією надіслав кандидат у дійсні члени НАНУ з числа наших чиновників і бізнесменів, котрі балотувалися нинішнього року? Наші йдуть до кінця, навіть якщо трапиться другий поспіль провал на загальних зборах НАНУ, як сталося з одним із кандидатів в академіки цього року.

Загальну оптимістичну картину торжества справедливості в одній окремо взятій національній академії наук зіпсував лише екс-президент Киргизії Аскар Акаєв, котрого обрали іноземним членом РАН з відділення інформаційних технологій і обчислювальних систем (зараз викладає в МДУ ім.М.Ломоносова). Лауреат Нобелівської премії Віталій Гінзбург упевнений, що всім академікам-секретарям було спущено вказівку з верхівки владного олімпу Росії не пропускати одіозних VIP-кандидатів. Зважаючи на все, указівка не поширювалася на кандидатів в іноземні члени РАН.

Чи за вказівкою згори, чи завдяки принципам, наявним досі у чинних членів РАН вийшов такий результат виборів у Росії, врешті-решт, не важливо. Однозначно їхній результат є повчальним прикладом для НАНУ. Особливо з огляду на ту обставину, що восени 2006 року очікується прийняття поправок у федеральний закон РФ «Про науку і державну науково-технічну політику», відповідно до яких посаду президента РАН планується зробити не виборною, а затверджуваною президентом РФ. Однак навіть за наявності реальної загрози знищення останнього острівця демократії в особі Російської академії наук, російські академіки змогли утримати наукову планку!