Представники 122 країн світу протягом усього минулого тижня проводили в Йоганнесбурзі напружені переговори з приводу заборони створення, використання та збереження токсичних хімікатів. Прийняття глобальної заборони вдалося домогтися лише під кінець переговорів, тому що підходи багатих і бідних країн до розв’язання тих самих проблем містили принципові розбіжності. Для того, аби перебороти цю розбіжність як у пріоритетах, так і в можливостях, багаті країни погодилися щорічно виплачувати по 150 мільйонів доларів із спе-ціального фонду, створеного для фінансування зусиль з впровадження альтернативних реактивів для вирішення життєво важливих завдань.
Заборона стосується передусім поліхлорованих біфенілів, або ПХБ, діоксину і ще кількох особливо небезпечних хімікатів. Водночас ДДТ, інсектицид, оголошений США «поза законом» ще 1972 року, буде дозволений для обмеженого застосування в країнах, що розвиваються, з метою охорони здоров’я. Адже обприскування будинків і сільськогосподарських угідь цією отрутою значно скорочує поширеність малярії, від якої в Африці вмирає кожна двадцята дитина. Уряди Шрі-Ланки та Південної Африки, зважившись на заборону ДДТ у минулому десятилітті, були змушені скасувати її через стрімке зростання смертності від малярії. «Ми усвідомлюємо, що якщо не піклуватимемося про чистоту води, повітря та землі, це нас уб’є. Але на це піде 10, 20, 30 років. Малярія ж уб’є нас завтра», — висловив загальну для африканських країн точку зору представник Південної Африки.
Вироблення погодженої стратегії, яка враховує інтереси як багатих, так і бідних країн, тривало понад два роки, і ухвалена заборона є важливою віхою в обмеженні розповзання токсичних хімікатів, знайдених в організмах тварин, виловлених на відстані в тисячі кілометрів від того місця, де ці препарати застосовувалися.