| У Королівській академії наук вирішуються долі лауреатів у галузі фізики й хімії. Тут же нагороджують і премією Банку Швеції, заснованою 1968 року з нагоди його 300-літнього ювілею. Офіційно ця премія називається «За досягнення в галузі економічних наук у пам’ять про Альфреда Нобеля», але по суті Нобелівською вона не є. (Щоправда, у грошовому вираженні точно відповідає «справжній» Нобелівській премії. Треба ж підтримувати честь «фірми»!) Хто буде лауреатом у сфері фізіології та медицини, вирішує Нобелівська асамблея Каролінського інституту силами її 50 членів. Шведська академія в Стокгольмі присуджує літературну премію. Таким чином, лауреати чотирьох Нобелівських премій плюс премії Банку Швеції визначаються в Стокгольмі. Лише Премія миру вручається в столиці Норвегії Осло. П’ять членів Норвезького Нобелівського комітету, що призначаються стортингом (парламентом) цієї держави, наділені високим довір’ям і правом відбору майбутніх лауреатів та проведення церемонії вручення премій. Чому Норвегія? А все просто. За часів Альфреда Нобеля Швеція і Норвегія були об’єднані в союз під однією короною. Король Оскар II правив і в Стокгольмі, і в Осло. Союзні узи були розірвані лише в 1905 році, але тривалий зв’язок між двома нобелівськими інститутами зростав і міцнів. Та й як можна піти проти останньої волі Альфреда Нобеля, чітко висловленої в його заповіті?
Банкет лауреатів: свято душі,
серця й... тіла Кожен, хто стає Нобелівським лауреатом, дізнається про це просто: найчастіше по телефону. Приміром, звичайний робочий день; триває науковий експеримент або просто обідня перерва; ви жуєте бутерброд і запиваєте гарячою кавою, аж раптом дзвінок! «Здрастуйте! — кажуть. — Ми хочемо повідомити вам радісну звістку. Вам присуджено Нобе-лівську премію!» І пішло-поїхало. Збираєтеся й вирушаєте до Стокгольма або в Осло. У столиці Швеції — Банкет. Так, саме з великої букви. У міській ратуші Стокгольма, у величезній залі Бло Халлен, щороку 10 грудня, в роковини смерті Альфреда Бернхардта Нобеля, накриваються святкові столи, збирається елітна публіка і, звичайно, король і королева Швеції. Багато охочих побути на врочистій церемонії вручення дипломів і медалей лауреатів
п’ятьом (або більше) «героям дня», або точніше — вечора. Проте потрапити 10 грудня до Стокгольмської ратуші може лише вибране коло людей. Спочатку король Швеції Карл XVI Густав особисто поздоровляє кожного лауреата. На їхню честь звучать фанфари й оплески. Проте це лише прелюдія. Далі — банкет при свічках. Величезні столи ломляться від вишуканих страв і добірного французького шампанського. Тільки шампанське, кращого сорту! Так заповідав Альфред Нобель. Гуляють до пізньої ночі. Цього дня Стокгольм стає столицею всього світу... |