Національна академія наук України визначила свою долю на найближчих п’ять років. Обрано президента і президію НАНУ.
Сказати, що вибори супроводжувала якась особлива інтрига, не можна. Так, ходили чутки, буцімто Борис Патон лаштується на спочинок, називали його можливих наступників. ЗМІ зарясніли виступами про необхідність зміни формату або й розпуску НАН України. Але...
Напередодні виборів президента Академія наук провела сесію загальних зборів. Виступали перші особи країни, і з їхніх слів стало зрозуміло: всі вони підтримують Бориса Патона. Президент України Віктор Ющенко виголосив промову про те, як нам потрібна наука і як він сподівається багато років співпрацювати з Борисом Євгеновичем.
Звісно, академікам і членкорам самим вирішувати, кого обирати своїм головою, і навіть поступливий гарант Конституції їм не указ. Проти Бориса Патона проголосували 17 із майже 500 осіб, котрі брали участь у виборах. Цифра промовиста.
До речі, виступ Віктора Ющенка на загальних зборах був справді змістовним. А попередній — на торжествах, присвячених 90-літтю академії, — прямо анекдотичним. Річ у тому, що всі академічні підрозділи надсилали невеличкі звіти для підготовки доповіді Бориса Патона. Коли ж до працівників НАНУ звернулися із секретаріату президента України і Кабміну з проханням надати дані про академію, ті не мудруючи надіслали вже готові тези. У результаті в секретаріаті, теж особливо не напружуючись, звели ці тези в промову, і видавалося так, ніби Віктор Ющенко читає свій спіч із погано списаної Патонової шпаргалки.
Наступного дня після виборів президента НАНУ обирали віце-президентів та академіків-секретарів відділень. Уже було зрозуміло, що на чолі академії залишиться незмінний Патон, тому немає ніякого сенсу змінювати і його найближче оточення. Так, першим віце-президентом знову обрали Анатолія Шпака. Залишилися на своїх посадах і віце-президенти. Секцію фізико-математичних і технічних наук, як і раніше, очолює Антон Наумовець. На чолі секції хімічних і біологічних наук залишився Віталій Походенко.
Замінили тільки голову секції гуманітарних і суспільних наук. На місце Володимира Литвина, який, напевно, вдосталь назаймався науковою діяльністю і повернувся у велику політику, прийшов академік Валерій Геєць, директор Інституту економіки і прогнозування.
Втім, структурні зміни у президії НАН України все-таки відбулися. Вперше за багато років було розділено посади першого віце-президента і головного ученого секретаря НАНУ. Донедавна обидві ці посади обіймав Анатолій Шпак. Нині ж Шпак залишився лише першим віце-президентом, а всю апаратну роботу очолив, обійнявши посаду головного ученого секретаря, академік Анатолій Загородній, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова.
Вибори академіків-секретарів загалом жодних особливих сюрпризів не принесли. Слід відзначити хіба що одне обрання. Валерій Геєць, ставши віце-президентом, звільнив посаду академіка-секретаря відділення економіки. Тому довелося проводити у відділенні перевибори, і вперше академіком-секретарем стала жінка — академік Елла Лібанова, директор Інституту демографії і соціальних досліджень. Жінок-академіків за всю історію НАН України ледве набереться десяток. Еллу Марленівну називають найрішучішим мужчиною у відділенні. Вона, нагадаємо, прибічник збільшення пенсійного віку і серйозних змін у пенсійному законодавстві.
Цікаво закінчилися й вибори академіка-секретаря відділення інформатики, яким керував Іван Сергієнко, директор Інституту кібернетики ім.
В.Глушкова. В останній момент з’ясувалося, що заявку на посаду академіка-секретаря відділення подав Володимир Горбулін. Це виявилося занадто несподіваним ходом для діячів науки. Вони так і не змогли вирішити, як їм бути з «чужаком» Горбуліним, а зрозумілих аргументів не знайшлося. Загалом, В.Горбуліна у президію НАН не обрали, а відділення до наступних загальних зборів залишилося без академіка-секретаря.
Отож голову і президію НАН України обрано. Особливих змін не сталося. Це насамперед означає, що Національна академія наук залишиться тим, чим була всі ці роки, — головною науковою організацією країни. Зі своїм рядком у бюджеті. Свого роду державою в державі. Вчені вважають, що так її важче буде вкрасти або просто розбазарити.