Уже сьогодні у багатьох країнах стрімко зростає дефіцит води як для пиття, так і для задоволення потреб промисловості, сільського господарства, інших галузей економіки, комунального господарства. Тим часом ресурси аква віте вичерпуються усе зростаючими темпами. Мабуть, швидшими, ніж ресурси нафти, вугілля, природного газу та інших енергоносіїв. Де ж вихід із ситуації, що чим далі, тим більше наближається до критичної межі?
Над розв’язанням цієї проблеми працюють учені практично в усьому світі. Свій внесок у розв’язання болючого питання внесли і науковці Інституту колоїдної хімії і хімії води НАН України. Вони створили своєрідний біологічний конвеєр, у якому стічні води після використання у промисловості, сільському господарстві та побуті пропускаються через систему спеціальних біореакторів, де роль «санітарів» виконують різноманітні мешканці водойм: від мікоплазм і бактерій до молюсків і риб. При цьому стічні води очищуються від усякої «нечисті», відновлюють свої властивості до рівня, придатного для їх повторного використання.
Запропонована технологія виявилася дуже ефективною. Так, у процесі біологічного очищення побутових стоків якість води поліпшується у 5—10 разів, кількість надлишкового мулу зменшується як мінімум удесятеро. Продуктивність традиційних очисних споруд збільшується в 1,5—1,8 разу, а експлуатаційні енерговитрати втричі знижуються.
Завдяки біоконвеєру з промислових стоків, у тому числі гранично отруйних, вилучаються до заданої величини ксенобіотики та інші органічні речовини, іони важких металів. Якщо необхідно видалити з води нафтопродукти, у біоконвеєрі їх збирають і розкладають спеціально селекціонованими для цієї мети азотфіксуючими бактеріями. Коли ж потрібно запобігти біообростанню технологічного обладнання, котре омивається водою, біоконвеєр замінює обробку води хімічними реагентами екологічно бездоганним біологічним методом. З його допомогою можна уникнути біообростання теплообмінників та іншого технологічного обладнання.
Розробки інституту у цій галузі захищено понад 90 авторськими свідоцтвами і патентами України та ряду зарубіжних держав. Їх впроваджено більш як на 50 підприємствах хімічної, нафтопереробної, харчової та мікробіологічної промисловості й комунального господарства.