UA / RU
Підтримати ZN.ua

ВОДУ НА МАРСІ ЗНАЙШЛИ, ПОШУКИ ЖИТТЯ ТРИВАЮТЬ

Пошуки життя на Марсі тривають уже давно, проте людство, як і раніше, з хвилюванням стежить за їхніми результатами...

Автор: Оксана Приходько

Пошуки життя на Марсі тривають уже давно, проте людство, як і раніше, з хвилюванням стежить за їхніми результатами. Тим паче, що результати ці одноманітністю не відрізняються. Не встигли обивателі повірити в те, що знамениті марсіанські канали — справа рук (або якихось інших робочих органів) таємничих марсіан, як учені спростували цю гіпотезу. Адже з інформації, отриманої 1965 року з першого космічного зонду, що наблизився до Червоної планети, випливало, що атмосфера Марса складається в основному з двооксиду вуглецю. Отже, і білі «шапки» на полюсах планети є не кригою чи снігом, а замороженим вуглекислим газом. Вченим повірили, і швидкої зустрічі з марсіанами очікувати перестали. Та 1976 року все-таки відправили туди літальний апарат Viking, який ні води, ні тим паче життя на Марсі не знайшов, зате підтвердив, що температура на поверхні планети опускається до 130 градусів морозу.

Проте сліди марсіанського життя, принаймні на рівні мікроорганізмів, виявили 1996 року на метеориті, який прилетів із Червоної планети, що значно активізувало зусилля «пошукових груп». І ось нині НАСА приголомшило світ новою сенсаційною заявою, зробленою на підставі аналізу інформації, зібраної космічним зондом Mars Odyssey. Показання гамма-променевого спектрометра дають усі підстави припустити, що на незначній глибині (не більше за метр) під поверхнею Марса знаходяться величезні кількості водню. Передбачається, що він міститься в молекулах води. Більш того, ретельне вивчення фотографій самих полярних шапок і «каналів», які прилягають до них, дозволили Філіппу Крістенсену, астроному Арізонського університету, припустити існування потоків талої води. Товстий шар снігу, із якого, за найостаннішою версією, і складаються полярні шапки, є своєрідною «ковдрою», під якою сніг починає танути. Потоки талої води витікають з-під льодовиків і вимивають яри, що утворюються на схилах гірських хребтів, причому переважно на сонячному боці.

Гіпотеза ця, на думку багатьох учених, звучить досить переконливо, і наступне покоління ентузіастів уже готується до нових пошуків життя на Марсі.