Серед численних криз, які загрожують людству, енергетична вирізняється надзвичайно затяжним характером і тим, що здатна одночасно уразити всі галузі діяльності. До багатьох негараздів в енергетичній сфері сьогодні додалася ще й газова криза. Єдиною можливістю її подолати є зменшення споживання природного газу у процесах виробництва електричної і теплової енергії шляхом застосування високоефективних енергозберігаючих технологій.
— Національний технічний університет України «КПІ» та Державне підприємство — Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» (Миколаїв), — розповів професор Микола Дикий, — спільно створили газопаротурбінну технологію «Водолій», яка здатна істотно зменшити потреби нашої країни в газі. Побудована на принципово нових наукових та технічних рішеннях, що забезпечують різке скорочення витрат паливних ресурсів та низьке забруднення навколишнього середовища, вона не має аналогів у світовій науці і практиці.
Перший промисловий зразок ГПТТ «Водолій» було впроваджено в дослідну експлуатацію наприкінці 2003 року на КС «Ставищанська» магістрального газопроводу «Уренгой—Ужгород». Це дало змогу зменшити витрати природного газу на потреби його транспортування майже на 30% (на 1500 куб. м за годину) і підтвердити низьке забруднення навколишнього середовища.
Якщо на всіх КС в Україні газотурбінні приводи газоперекачувальних агрегатів замінити на ГПТТ «Водолій», то витрати природного газу на його транспортування зменшаться на 2,8—3 млрд. куб. м на рік.
Іще вагоміший результат у справі економії природного газу досягається при застосуванні газопаротурбінної технології «Водолій» для спільного виробництва електричної та теплової енергії. Розрахунки показують, що витрати паливних ресурсів за умови заміни старої технології на «Водолій» скоротяться в 1,6—1,7 разу.
Зокрема, її застосування тільки в Держжитлокомунгоспі України дасть змогу скоротити витрати природного газу на 4,5—5 млрд. куб. м на рік, а по Міненерго зменшення цих витрат становитиме близько 6,5 млрд. куб. м на рік.
Значну економію природного газу можна отримати на промислових підприємствах, де він використовується як паливо, якщо технологію «Водолій» застосувати для утилізації теплоти вторинних енергоресурсів, особливо на підприємствах металургійного та хімічного комплексів. Згідно із попередніми розрахунками витрати природного газу зменшаться в 1,85—1,9 разу.
Ще більший ефект досягається при застосуванні технології «Водолій» для утилізації теплоти відпрацьованих газів газотурбінного приводу газоперекачувальних агрегатів на КС магістральних газопроводів. На сьогодні його механічна потужність становить близько 4427 МВт, а кількість теплоти, що скидається в навколишнє середовище, сягає 16100 МВт. Аналітичні дослідження показують, що за рахунок утилізації цієї теплоти та використання її в циклі технології «Водолій» можливо виробляти близько 35,5 млрд. КВт/год електроенергії за рік, що становить 41,8 % її кількості, виробленої всіма тепловими електростанціями України в 2002 році.
Істотного ефекту очікують від упровадження технології «Водолій» в енергетичний комплекс країни за рахунок значного зменшення викидів парникового газу. Це обумовлено входженням України (відповідно до Кіотського протоколу) до першої десятки країн світу за розмірами квот на промислові та інші викиди, що створює додаткові стимули для нарощування іноземного інвестування з метою збільшення рівня квот країн-інвесторів і дає Україні змогу отримувати від їх реалізації сотні мільйонів доларів США.
Потрібно мати на увазі, що технологія «Водолій» перебуває поки що на початку свого розвитку і має значні резерви підвищення ефективності. Однак, попри високі досягнення, технологія «Водолій» упроваджується в практику дуже повільно. Зазначені вище науково-практичні напрацювання тривають уже понад 50 років. Через таку повільність Україна втрачає пріоритет та інтелектуальну власність, а також фахівців, які емігрують до Канади і Росії разом із технічною документацією та секретами розробок і виробництва.
Росія вже взяла курс на організацію власного виробництва енергоустановок типу «Водолій». На сьогодні Московське машинобудівне підприємство «Салют» створило енергоблок потужністю 70 МВт для виробництва електричної і теплової енергії на ТЕЦ—28 «Мосенерго». Отже, якщо ми збираємося переоснащувати свої підприємства, впроваджувати на них більш ефективні технології, маємо поквапитися, бо конкуренти, спираючись на наші ж наукові розробки, часу не гають.