У повстанні машин немає необхідності. Роботам немає потреби перетворювати людину на свого раба. Людина сама охоче занурюється у світ, де панує цифрова чистота, небо заповнене рівномірним градієнтом від білого до синього, векторні дерева синхронно гойдаються від вітру, а швидкість переміщення між містами та країнами обмежена лише швидкістю під’єднання до Інтернету.
Популярність гри Second Life (розробником і власником апаратно-програмної частини є компанія Linden Research, Inc.) зростає із кожним днем. На цей час у грі перебувають понад три мільйони резидентів. Гра дає змогу самотужки будувати світ, перевтілюватися в будь-кого і жити життям, не схожим на реальне.
У віртуальному світі є власна валюта, за яку можна придбати речі, а у віртуальному обміннику можна конвертувати ігрову валюту в реальні долари. Тут можна не лише «зводити» будинки та різноманітні об’єкти. Якщо, скажімо, ви дизайнер, то маєте можливість використовувати ресурси для створення об’ємних 3D-об’єктів, якщо програміст — то писати скрипти на вмонтованій мові LSL, геймер знайде тут гру на будь-який смак, а закладена в ній економіка дасть змогу заробити. Не кажучи вже про те, що можна спілкуватися з учасниками гри. До того ж, як заведено в іграх, — грати можна і безплатно, і за гроші.
IBM відкрила в Second Life віртуальний магазин, куди можна зайти і зробити покупку, яку доставлять за реальною адресою. Microsoft провела у віртуальному світі презентацію нової операційної системи, а Швеція стала першою країною, котра відкрила посольство у віртуальному світі; ініціатором виступила урядова агенція Swedish Institute. У планах — купити острів. Віртуальна організація має також намір надавати всім зацікавленим відомості про оформлення паспортів та інформацію для туристів загального характеру.
Людину не треба змушувати йти у віртуальність, вона сама охоче зробить це і навіть заплатить гроші. Схоже, що роман Сергія Лук’яненка про комп’ютерне місто Діптаун стає реальністю... Глибино-глибино, я не твій, відпусти мене, глибино...