Підтримана президентом України ініціатива про створення Академіїї екологічних наук є непродуманим кроком, який може вплинути на фінансовий стан вже існуючих наукових установ, вважають вчені Національної академії наук України. Про це вони повідомили у своїх коментарях для «Дзеркала тижня».
«Рішення про створення академії — поспішний і непродуманий крок із боку нашої влади. Адже на цю задумку потрібні великі кошти. Невідомо, де Кабмін їх зможе взяти, — хіба «відріже» від інших наукових установ», — вважає доктор біологічних наук, професор, директор Державного природознавчого музею НАН України Юрій Чорнобай.
У грудні 2008 року було опубліковано указ президента Віктора Ющенка «Про Академію екологічних наук України» (№ 1177 від 19.12.08). Після офіційного опублікування указу Національна академія наук України надіслала на адресу президента відкритого листа за підписом понад тридцяти дійсних членів НАНУ з проханням його скасувати.
За його словами, шлях до створення академії лежить через установчі збори, на яких поважні вчені затверджують статут, визначають напрями роботи тощо. Указ же президента «Про Академію екологічних наук України» натомість містить загальні фрази, які ні до чого не зобов’язують.
Не схвалив створення нової державної академії й директор Інституту проблем природокористування та екології НАНУ, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар.
«У мене, як і в більшості фахівців та вчених, котрі опікуються екологічними проблемами, негативне ставлення до створення такої академії. Насамперед тому, що в системі Національної академії наук функціонують наукові установи екологічного спрямування, і все, що напрацьовано в Україні в науковому й законодавчому планах, зроблено з їхньою участю», — розповів він.
Шапар також повідомив, що в багатьох ВНЗ України діють кафедри екологічного спрямування, робота яких координується Міністерством освіти й науки і НАН України. Існує й громадська Українська екологічна академія наук.
Академік НАНУ Михайло Голубець у свою чергу зазначив, що не можна говорити про заснування якоїсь екологічної наукової школи, коли серед ініціаторів нової академії немає жодного провідного еколога.
«Вона (екологічна наукова школа) є в академічних інститутах — екології Карпат, ботаніки, зоології, гідробіології, екології та природокористування, галузевих інститутах у Дніпропетровську, Одесі, Києві, інших містах», — зазначив Голубець.
Докладніше читайте у статті Лідії Суржик та Василя Худицького «Газова академія? А чом би й ні?» у свіжому номері «ДТ».