Викид парникових газів у нашому уявленні нерозривно пов’язаний із чадом заводських труб і смородом автомобільних вихлопів. Заклики відмовитися від усієї цієї «протиприродної» техніки і повернутися до зелених пасовищ із бекаючими на них вівцями здаються нехай і нездійсненними, але дуже привабливими. Природно, для міських жителів, багато з яких не підозрюють, що, крім бекання, ці вівці вирізняються звичкою до постійної відрижки. І метан, що виділяється при цьому, не тільки змушує незвичних людей міцніше затуляти ніс, а й сприяє прогресуванню парникового ефекту. Причому в неабияких масштабах. Так, в Австралії, наприклад, на частку овечих черед припадає 13% всього обсягу емісії парникових газів. Навіть «зелені» готові були опустити руки, не ризикуючи вимагати встановлення фільтрів на кожну овечу морду. Проте д-р Андре-Дені Райт із лабораторії Австралійської організації наукових і промислових досліджень вважає, що дану проблему вирішити нескладно.
Як відомо, метан виділяється не самою вівцею, а бактеріями, що живуть у неї в шлунку. При цьому вищезгадані бактерії споживають десяту частину всього з’їденого тваринною корму. Власне, йдеться навіть не про бактерії «у чистому вигляді», а про новий, досить мало вивчений клас мікроорганізмів, який у лабораторних умовах вирощувати поки ще не навчилися. Якби не ця складність, вакцина проти глобального потепління вже була б готова до застосування, переконаний д-р Райт.
А поки вчений збирає зразки ДНК з овечих шлунків, намагаючись за їхніми фрагментами реконструювати геном мікроорганізмів, яких варто позбутися. Це завдання ускладнюється тим, що навіть здогадно невідомо, скільки видів таких мікроорганізмів існує в природі. На початку дослідження було описано сім видів метаногенів, але після вивчення вмісту шлунків усього лише 17 овець, д-р Райт і його колеги виявили ще кілька нових видів. Зате пробна вакцина, що перешкоджає розмноженню даних мікроорганізмів, яку вчені вже випробували на одній вівці, дала зниження метаноутворення на 8%.