За рішенням VII Міжнародної конференції з неорганічних сцинтиляторів та їхнього промислового застосування, яка днями завершилася в Іспанії, господинею наступного форуму (2005 року) вперше стане Україна. Головною організацією, на яку покладено її проведення, обрано Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.
— Крім визнання України одним із світових лідерів у цій галузі науки й технології, вагомим аргументом на користь проведення чергової конференції саме в нашій країні стало створення в Харкові спеціалізованого академічного інституту, — коментує подію директор Інституту сцинтиляційних матеріалів, член-кореспондент НАН України Борис Гриньов. — Серед країн-претендентів були також США та Киргизія, причому остання пропонувала провести конференцію на Іссик-Кулі під патронатом президента республіки, фізика за освітою.
Українські матеріалознавці зробили вдалий дубль — за рішенням V Європейської конференції з люмінесцентних детекторів і перетворювачів іонізуючих випромінювань, яка щойно завершилася в Празі, 2006 року господинею шостого форуму також стане Україна. Він проходитиме у Львові на базі Національного університету ім. І.Франка за участі «Львівської політехніки» та НВО «Карат».
На ці наукові форуми збираються провідні фахівці з усього світу. Завдяки грантам близько шістдесяти вчених, зокрема десять чоловік із НТК «Інститут монокристалів», змогли взяти участь у форумі й представити на ньому цікаві доповіді. Організатори конференції в Празі виділили також спеціальні гранти для підтримки молоді. Вибір України як місця проведення двох таких представницьких конференцій в галузі матеріалознавства — це й доказ серйозних досягнень наших учених, і шанс підняти дослідження на новий рівень.
Матеріалознавство є нині галуззю науки й технологій, яка бурхливо розвивається. Кількість нових матеріалів із різними властивостями, пропонованих ученими для різних промислових потреб, зростає надзвичайно бурхливо. І слідом за пропозицією так само активно зростає нове виробництво. Приміром, вольфрамат свинцю вперше представив Інститут монокристалів на I Міжнародній конференції з неорганічних сцинтиляторів. І вже в 96—98-му роках Росія перепрофілювала, а фактично створила наново два заводи — у Богородицьку й Апатитах — по виробництву цього матеріалу, що використовується в сфері фізики високих енергій.
Ще один приклад — на початку 90-х років у США запатентували алюмінат лютецію й силікат лютецію, а нині на основі цих матеріалів представлено нові системи для медичної діагностики. Сьогодні створення нової медичної техніки йде практично паралельно з освоєнням у виробництві нових матеріалів.
— Статус господарів міжнародної конференції дає нам змогу використовувати його для якомога ширшого ознайомлення українських учених, зокрема молодих, із найвищими досягненнями в цих сучасних галузях науки й технології, — підкреслює Борис Гриньов. — Так, ми плануємо участь великої кількості наших доповідачів і водночас хочемо надати можливість провідним світовим фахівцям виступити з публічними лекціями в Києві, Харкові та Львові. Також у планах — організація спеціалізованих виставок і шкіл.