Ультразвукове обстеження плоду стало буденною процедурою, яка дозволяє стежити за внутрішньоутробним розвитком дитини. 2004 року співробітники Єльської медичної школи в Нью-Хейвені, Коннектикут, проводили експерименти на мишах, які потребували ін’єкцій барвника в ембріон. Для контролю дослідники використовували ультразвукове сканування. Пізніше, спостерігаючи за розвитком мозку майбутніх гризунів, вони виявили, що нейрони кори головного мозку в них поводяться не «за правилами». Це примусило авторів роботи провести масштабніші випробування — на 335 мишах.
Вчені заявляють, що в них немає доказів шкідливості впливу ультразвуку на мозок людського ембріона. Під час експерименту миші зазнавали безперервного впливу ультразвуку протягом півгодини, а мозок дитини, який значно більший, лише частину цього періоду перебуватиме під «обстрілом».
Утім, результати деяких досліджень свідчать про незначні зміни в мозку людського зародку внаслідок такої процедури, що призводить до появи на світ шульги або проблем із мовою в майбутньому. Наприклад, після п’яти ультразвукових сеансів розвиток плоду гальмується, хоча впродовж першого року життя дитини все приходить до норми. Тому американські фахівці, хоча й не поспішають із висновками, все ж таки радять уникати тривалого сканування, до якого вдаються деякі батьки, прагнучи насолодитися відеозйомкою ще не народженого маляти.
Нейрони зароджуються у глибині кори мозку ембріона, мігруючи потім до зовнішніх його меж. Результатом цієї подорожі стає створення кількох паралельних пластів, схожих на геологічні, кожен із яких виконує свої специфічні функції, допомагаючи взаємодіяти різним частинам мозку. Особливо важливі вони для процесів, якими керує кора, у тому числі для пам’яті і мови. Відомо, що у тварин під впливом алкоголю, кокаїну або вірусних інфекцій міграція нейронів порушується, що позначається на поведінці.
Американські фахівці, підфарбувавши нейрони мишачого ембріона, спостерігали за їхнім переміщенням після ультразвукових сеансів тривалістю від п’яти хвилин до семи годин на кінцевій стадії вагітності.
Виявилося, що при тривалості процедури 30 хвилин і більше не всі нейрони досягали мети своєї подорожі, затримуючись у внутрішніх шарах кори або навіть у сусідній білій речовині. Таких заблукалих було тим більше, чим довше тривав сеанс.
Вчені поки що не можуть пояснити, як саме ультразвукові хвилі збивають нейрони з дороги. Можливо, вони примушують їх вібрувати, заважаючи під’єднатися до потрібної клітини.
Слід зазначити, що порушення у переміщенні нейронів виявилися і в тих гризунів, яких зовсім не обстежували, а лише довго готували до нього. Тут, безумовно, позначився стрес, хоча перекладати на нього всю відповідальність навряд чи варто.
Тепер дослідники працюють із мавпами, але про результати говорити поки що рано.