Новина про нагородження премією Європейського фізичного товариства Лесі Щуцької, уродженки Вінниці, викликала резонанс у наукових колах.
Про престижну нагороду повідомив сайт Федеральної політехнічної школи Лозанни (Швейцарія), в якій Л.Щуцька керує лабораторією фізики високих енергій, новину поширили деякі ЗМІ. Відзнаку молодій дослідниці вручили "за видатний внесок в експериментальну діяльність в галузі фізики елементарних часток". Два роки тому вона виграла грант від European Research Council для проведення досліджень із використанням можливостей Великого адронного колайдера.
При тому, що в повідомленні Лесю Щуцьку називають всесвітньо відомою вченою, у рідній країні її ім'я мало кому відоме навіть у професійному середовищі. Втім, і не дивно. Після успішного закінчення спеціалізованої школи у Вінниці дівчина поступила в МФТІ, а звідти її науковий шлях, як і багатьох наших молодих талантів, проліг у західному напрямку.
Радник делегатів України в Науковій раді ЦЕРН (Європейській організації з ядерних досліджень) Максим Титов, він же - співробітник Комісаріату атомної енергії Франції (CEA Saclay), керівник однієї з колаборацій у ЦЕРН, стисло прокоментував для DT.UA досягнення Л.Щуцької.
Так, особливо він зазначив, що молода вчена очолювала декілька робочих груп упродовж п'яти років в одній із двох колаборацій CMS, яка виявила бозон Хіггса, і була співавтором відкриття. Її дослідження були сфокусовані на пошуку так званих суперсиметричних частинок, які можуть пролити світло на природу темної матерії у Всесвіті. Пошуки загадкового "чогось" тривають. Ці роботи дуже важливі, оскільки дозволяють поглибити знання про Всесвіт.
Кілька місяців тому Леся Щуцька одержала професорську позицію в університеті Лозанни. Це дуже престижна посада, вважає М.Титов.
Приєднання України до ЦЕРН як асоційованого члена поклало початок новій ері співробітництва між українським науковим співтовариством і світовим центром ядерних досліджень. Перед ученими, особливо молодими й амбіційними, відкрилися можливості брати участь у проектах, стати штатними співробітниками ЦЕРН. Серед перших українців, що одержали після здобуття нашою країною статусу асоційованого члена ЦЕРН посаду у святая святих фізиків усього світу, стала хімік Дар'я Тернова. Про те, як вона потрапила в ЦЕРН і якими дослідженнями займається, можна довідатися з публікації "Тут запросто можна зустріти світові уми, які обідають із тобою в одній їдальні" (DT.UA, № 49-50, 2017 р.)
На думку М.Титова, приєднання до ЦЕРН позначило перспективу вибору технологічного розвитку країни й освіти молоді. Участь в освітніх програмах відкриває перед студентами унікальну можливість доторкнутися до сучасних фізики й технологій.
Українські вчені й науково-виробничі комплекси на рівні з зарубіжними конкурентами беруть участь у тендерах ЦЕРН і одержують замовлення на високотехнологічне обладнання. Незмінний попит мають харківські сцинтилятори для проведення експериментів, мікрокабелі, виготовлені за унікальною технологією.
У рамках програми французько-українського співробітництва в галузі науки й освіти вже понад десять років існує освітній проект школи фізики високих енергій.
"Цього року знову відбудеться Французько-українська транс'європейська школа з фізики високих енергій на озері Світязь у Волинській області. Школа має міжнародний статус, але звичайно половина її учасників - українські студенти, - зазначив М.Титов. - Проводяться також зимові школи. Цього року така школа - з фізики високих енергій і медичної фізики - відбулася в Харкові".
Чого можна очікувати в найближчому майбутньому у фізиці високих енергій, які проекти будуть після Великого адронного колайдера?
"Кожні шість-сім років наукове співтовариство проводить процес, що має назву "Оновлення європейської стратегії в галузі фізики елементарних частинок". Триває він півтора роки, за цей час найбільші центри з фізики частинок і всі ключові країни напрацьовують пріоритети і стратегію на найближчу перспективу (2020–
2026 рр.) у контексті глобальних проектів в нашій галузі. У травні в Гранаді відбувся симпозіум, на якому обговорювалися різні стратегічні проекти, які можуть здійснюватися вслід за Великим адронним колайдером, - розповів М.Титов. - Серед них обговорювався проект створення міжнародного лінійного колайдера (ILC) у Японії.
У березні 2019 р. японський уряд уперше офіційно висловив зацікавленість у цьому проекті, що сприяло поглибленню двосторонніх консультацій між Японією й Сполученими Штатами Америки, Францією й Німеччиною. Очікується, що уряд Японії може оголосити про рішення побудувати цей колайдер на своїй території протягом одного-двох років. Якщо це станеться, то у світі з'явиться друга глобальна лабораторія фізики високих енергій - своєрідний міні-ЦЕРН.
Своєю чергою ЦЕРН задумується про свій майбутнє після БАК і починає попереднє обговорення нового 100-кілометрового кругового колайдера (FCC), який буде в чотири рази довшим за БАК і дозволить збільшити енергію зіткнення протонів більш ніж у чотири рази. Це дуже амбіційний проект із технологічного погляду, який може коштувати десятки мільярдів доларів. Такі проекти, як ILC і FCC, потребують обговорення й схвалення не тільки на науковому, а й на політичному рівнях".