Із 29 травня по 31 червня 2002 р. у Харкові проходив міжнародний інвестиційний форум «Вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку і технопарки в Україні: досягнення, проблеми, перспективи».
У його роботі взяли участь понад 500 осіб — народні депутати, науковці, спеціалісти, інвестори, іноземні гості. На думку учасників, він став важливою подією в політиці інвестування та інновацій в Україні.
«Інститут монокристалів»:
місію здійснено
Харківський технологічний парк «Інститут монокристалів» (ТП «ІМК») — один із перших трьох технопарків у Національній академії наук — за основними критеріями можна вважати класичним для України. Це добровільне об’єднання на юридичній основі суб’єктів наукової, технологічної та підприємницької діяльності різних міст країни, що мають високий інноваційний потенціал. Гарантований законом спеціальний режим діяльності дає можливість забезпечити повний цикл входження їхніх проектів у життя — від наукових досліджень до промислового випуску продукції, маркетингових досліджень і навчання персоналу.
Одночасно з ТП «ІМК» близько двох років тому було створено технопарки «Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона» (Київ) і «Напівпровідникові технології та матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка» (Київ). Поточного року сузір’я поповнилося ще п’ятьма «співбратами»: «Вуглемаш» (Донецьк), Інститут технічної теплофізики (Київ), Інтелектуальні інформаційні технології (Київ), «Укрінфотех» (Київ) і «Перспектива» (Київська політехніка). Перепусткою у цей свого роду елітний інноваційний клуб стали розробки світового рівня.
Які ж можливості відкриває статус технопарку? По-перше, при виконанні інноваційних й інвестиційних проектів суми податків із додаткової вартості і прибуток, пов’язані з виконанням цих проектів, не стягуються. По-друге, сировина, матеріали й устаткування, що ввозяться в Україну, звільняються від сплати ввізного мита і податку з додаткової вартості. І по-третє, іноземна валюта, отримана від реалізації проектної продукції, не підлягає обов’язковому продажу. Щоправда, перш ніж отримати ці пільги, проект має пройти крізь «сито» спеціальної експертизи й отримати «добро» у Міністерстві освіти та науки.
Відкриття форуму збіглося з новим етапом у розвитку інноваційних структур. По суті, створено вже цілу систему українських технопарків, що може справити значний вплив на розвиток вітчизняної науки. Як засвідчив форум, першопрохідці не без синців і гуль навчилися використовувати свої можливості, а новачки з ентузіазмом готові переймати їхній досвід.
Варто зазначити, що концерн «Інститут монокристалів» недаремно став свого роду випробувальним полігоном інноваційної політики держави. Наглухо засекречена за часів СРСР організація стала нині найбільшим у СНД центром із розробки, дослідження та застосування функціональних матеріалів, використовуваних в атомній енергетиці, електронній, лазерній, інформаційній, медичній та інших галузях сучасної техніки. Концерн успішно бере участь у ряді великих міжнародних проектів. Зараз Харків є другим у світі постачальником детекторів іонізуючих випромінювань, упевнено заявив про себе на міжнародному ринку штучного сапфіра.
Цей спектр розробок і ліг в основу пріоритетних напрямів діяльності технопарку «ІМК». Плюс комплекс робіт, необхідних для комерціалізації наукових пошуків, залучення інвестицій у науково-технічну сферу, створення нових технологічних підприємств малого і середнього бізнесу. Нагадаю: у розвинених країнах світу в основу діяльності мережі технопарків також покладено комерціалізацію наукової сфери. Знаменитий вигук ученого «Еврика!» нині став лише відправною точкою складного механізму інноваційного бізнесу, від злагодженої роботи якого багато в чому залежить успіх народження нововведення чи навпаки. Під «крилом» ТП «Інститут монокристалів» працює вже 46 учасників.
Як показало життя, ця структура виявилася ефективною. За неповні два роки існування ТП «ІМК» виступив засновником п’яти дочірніх і семи спільних підприємств. Зареєстрував 40 інноваційних й інвестиційних проектів, із них для вирішення проблем медицини та хімічної промисловості — 35%, машинобудування та приладобудування — 19%, електроніки й інформаційних технологій — 17%, охорони довкілля — 10%. Лише за перший квартал цього року виготовлено продукції на 52 мільйони гривень, на зовнішньому ринку реалізовано виробів на 4,5 млн. грн., за рахунок спеціального режиму діяльності в розвиток науково-технічної сфери залучено 4,9 млн. грн., створено додаткові робочі місця.
Прикладом розробки технопарку «ІМК», яка пройшла повний цикл від досліджень до продажу, може слугувати інвестиційний проект із залученням іноземного капіталу «Розробка технології та організація виробництва великогабаритних детекторів для медичного приладобудування». Вже укладено контракти на постачання харківської продукції провідним фірмам — виробникам томографічних гамма-камер у США та Голландії. А проект з організації виробництва нової медичної гамма-камери «Офект» не лише дозволить Україні закріпитися в сімці провідних країн—виробників діагностичного обладнання такого рівня, а й істотно зменшити і в майбутньому зовсім відмовитися від імпорту цієї дорогої апаратури.
У роботі й інші інноваційні проекти. Зокрема, технологія отримання великогабаритних монокристалів штучного сапфіра, освоєння вітчизняного виробництва йоду та його сполук, створення високочутливих імунно-ферментних тест-систем для діагностики інфекційних захворювань. А також створення і впровадження інформаційних систем для вирішення проблем телекомунікацій, розробка імпортозамінної компресорної техніки, організація виробництва і випуск першої партії літаків серії Ан на Харківському авіазаводі й інші.
«Інститут електрозварювання
ім. Є.О.Патона»:
нові умови розвитку
— Георгію Сергійовичу, які ваші враження від форуму? — запитую віце-президента ТП «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона», доктора технічних наук Г.Маринського.
— На мій погляд, форум виявився надзвичайно корисним заходом. Немає сумніву, що ухвалення Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технопарків» дасть можливість повноцінніше використовувати колосальний науково-технічний потенціал України.
— Для цього технопарки і створюються в усьому світі...
— Правильно. Щоправда, в усьому світі технопарки отримують від уряду і місцевої влади вагому фінансову підтримку. Наприклад, у Німеччині на запитання, коли держава чи місцеві власті зможуть повернути гроші, вкладені ними в технопарк, я отримав відповідь: кошти повернуться через нові робочі місця, держава не кредитує технопарки, а фінансово підтримує. Але й у наших умовах технопарк — це нові можливості інноваційного розвитку, що вже показали свою життєздатність. Лише за минулі два роки нам вдалося «запустити» кілька дуже цікавих проектів, отримати реальні результати і залучити додаткові кошти для науково-технічної діяльності. Однак ще багато треба зробити. І насамперед, установити для всіх розумні, єдині й постійні правила гри. Лише так можемо успішно працювати і залучати інвесторів.
— Ваші пропозиції?
— По-перше, слід внести ті зміни і доповнення до закону України про спеціальний режим технопарків, необхідність яких уже виявилася в процесі практичної роботи. По-друге, відбити положення діючої нормативно-законодавчої бази функціонування технопарків у проектах нового Податкового, Митного і Цивільного кодексів. Вочевидь, варто зробити ревізію тих інвестиційних і інноваційних проектів, що існують, але потім правила гри вже не змінювати. Я також підтримую ідею створення асоціації технопарків, про що йшлося на «круглому столі». В Україні вже існує вісім технопарків, і нам потрібна організація, котра могла б представляти і захищати наші інтереси.
— А що ви вважаєте основним досягненням технопарків як інноваційної структури?
— Гадаю, найголовніше — те, що кошти, накопичені в результаті діяльності технопарків, використовуються для власного інноваційного розвитку. Сьогодні ми можемо говорити про самофінансування низки проектів, які забезпечують нам прорив у ряді важливих напрямів. Це і новітні зразки зварювального й іншого устаткування, нові технології і модернізація виробництва.
— І якими є виробничі результати діяльності ТП «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона»?
— В умовах технопарку виробництво зростає швидшими темпами, аніж без нього. Наприклад, Каховський завод електрозварювального обладнання, що виготовляє суперсучасні машини для контактного зварювання, рік-два тому експортував близько 20% своєї продукції. Поставало навіть питання, чи вдасться йому в умовах суворої конкуренції утриматися на міжнародному ринку? Завдяки діяльності в умовах технопарку, завод отримав можливість вигідно закуповувати комплектувальні за рубежем, інвестувати кошти у власний розвиток і нові проекти. Результат — сьогодні обсяг експорту тут зріс удвічі — до 40%. Це серйозний прорив.
Чи, скажімо, ТОВ «Технопромінь». Нині це єдина компанія в СНД і одна з небагатьох у світі, що навчилася змінювати властивості скла, наносячи на нього спеціальні покриття. У результаті воно, наприклад, може практично не пропускати тепла, і виготовлені з нього склопакети за фізичними характеристиками можна порівняти з півтораметровою цегляною стіною. У нашій країні, на жаль, скла, необхідного для нанесення такого покриття, не виготовляють. Але умови технопарку дали можливість увозити необхідний матеріал з-за кордону і налагодити в Україні виробництво високоякісних склопакетів, здатних конкурувати з продукцією розвинених країн.
— А можуть технопарки якось загальмувати «відплив мізків» з України?
— Значна частина наших співробітників, якщо говорити про висококваліфікованих фахівців НАН України, — спеціалісти середнього і старшого віку. Молодих приваблюють спеціальні умови режиму для малого та середнього бізнесу, де практично реалізуються відкриття і винаходи. Загалом, учасники технопарку — це організації та підприємства України з найуспішнішою діяльністю, і люди звідти не йдуть.