Наукові співробітники, які працюють у науково-дослідних інститутах та університетах України, так часто чують словосполучення «немає грошей», що найчастіше сприймають його як щось неминуче. Тим часом навіть на такому загальному тлі виділяється кричущий випадок, який спонукав мене взятися за перо. У цій ситуації заяложена фраза «немає грошей» характеризує не тільки жалюгідний фінансовий стан науки, а й звичку влади відкрито ігнорувати виконання законів та власних постанов. А це вже один зі стереотипів поведінки, що характеризують кримінальний режим. Тому історія, про яку йтиметься нижче, важлива не тільки для конкретних вузів. У таких речах розкривається «психопатологія повсякденного життя» таких режимів, тож це ще й предмет для неупередженого вивчення соціологією.
На початку минулого року Харківський національний університет ім. В. Каразіна (ХНУ), а також кілька інших університетів, відповідно до постанови Кабміну (№76 від 03.02.2010 р.), отримав статус «дослідницький». Це дає досить відчутні переваги, насамперед фінансові. Так, у п. 2 постанови зазначено: «Міністерству освіти і науки, Міністерству аграрної політики, Міністерству фінансів, Міністерству праці та соціальної політики забезпечити протягом 2011-2012 років підвищення у два рази оплати праці наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників університетів шляхом встановлення подвійних посадових окладів і ставок заробітної плати, у тому числі погодинної».
Однак за період, що минув, не помічено ані найменших слідів виконання цієї постанови, і тому я надіслав запит на ім’я міністра освіти Д.Табачника, в якому запитав його, чи скасував хтось ХНУ статус дослідницького, а якщо ні, то чому не починається його фінансування відповідно до цього статусу. Відповідь надійшла від департаменту вищої освіти МОН. Його керівник Я.Болюбаш підтвердив: «Харківському національному університету імені В.Н.Каразіна статус дослідницького було надано постановою Кабінету міністрів України від 3 лютого 2010 р. №76, яка є чинною».
Однак він «забув» пояснити, чому ж постанова не виконується. Довелося надіслати другий лист на ім’я Д.Табачника, в якому я зазначив: «Я.Я.Болюбаш ухилився від відповіді на мої запитання з приводу фінансування ХНУ згідно зі статусом дослідницького університету і натомість навів дані, про які я в нього не запитував. Я зробив висновок, що підвідомчий Вам чиновник спробував ухилитися від відповіді і приховати правду. Чи вважаєте Ви відписки нормальним явищем?».
Відповідь надійшла від того самого чиновника, на якого я поскаржився, тобто від Я.Болюбаша: «Департамент вищої освіти розглянув Ваше повторне звернення і інформує, що через дефіцит бюджетних асигнувань у поточному році Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» видатки на фінансування Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна були передбачені без врахування статусу дослідницького».
Тобто тут трохи іншими словами повторено те саме, зворушливо наївне у своїй простоті формулювання - «немає грошей», причому без посилання на конкретні документи та рішення. У листі від 20.07.2011 р. я попросив повідомити - хто саме, на підставі яких документів ухвалив рішення про те, що фінансувати ХНУ відповідно до нового статусу непотрібно. Відповіді чекаю досі.
Таким чином, є рішення, котре вже набрало законної сили. Однак влада його виконувати не має наміру. І, зважаючи на все, взагалі скоро про нього благополучно «забуде». А й справді, навіщо владі витрачати гроші на науку та освіту, коли вона може витратити їх на власний розсуд?..
Коли на виконання закону «немає грошей», починають діяти свавілля і беззаконня. Тим часом давно вже слід нагадати владі, що в порядному суспільстві діє зовсім інше правило: «договір дорожчий за гроші».