На обговорення наукової спільноти винесено проект нового закону України «Про засади наукової і науково-технічної політики». Дискусія навколо новел законопроекту, підготовленого з ініціативи Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина», відбулася у Київському будинку вчителя, в «Елітарній світлиці», що після річної перерви засвітила вечірні вогні.
Законопроект представив голова робочої групи, віце-президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико-математичних наук Максим Стріха. «Проект закону України «Про засади наукової і науково-технічної політики» має на меті дати відповідь на виклики часу, зупинити негативні процеси в усіх секторах вітчизняної науки, поставити потенціал української науки на службу нагальним потребам держави й суспільства, - підкреслив він у вступному слові. - …Жодна українська влада не розуміла, навіщо потрібна наука, що вона може дати суспільству і навіщо її розвивати». Зрештою, й не дивно, що в 2011 р. фінансування науки впало до рівня 0,29% ВВП (показник слаборозвинених країн), а нинішнього року ця тенденція тільки посилилася.
Що ж принципово нового пропонується в законопроекті?
По-перше, створення низки громадських органів управління з питань науки (Національна наукова рада, Національна комісія з регулювання у сфері освіти і науки, Комітет з наукової етики), які мають стати «саморегуляторами для наукового середовища і виразниками інтересів учених у діалозі з органами державної влади». Передбачено, що основні питання розвитку науки - визначення стратегічних пріоритетів держави у цій сфері, обсягів фінансування досліджень на поточний рік, утвердження принципів наукової етики (зокрема подолання такого ганебного явища, як плагіат) регулюватимуться на основі рекомендацій наукової громадськості та законодавчо визначених процедур.
По-друге, законопроект передбачає, що держава приймає встановлений Лісабонськими критеріями європейський рівень фінансування наукової, науково-технічної діяльності та інновацій в обсязі 2% ВВП і прагнутиме впродовж наступних десяти років досягти цього рівня.
По-третє, передбачено цілий ряд фінансових і соціальних гарантій для науковців. «Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80% від сумарної заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника (включно з роботою за сумісництвом). Особа, якій було призначено «наукову» пенсію, отримує цю пенсію і в разі прийняття на роботу в наукову установу (вищий навчальний заклад)…» Законопроект заохочує науковців до роботи за сумісництвом (у ВНЗ) і науково-педагогічних працівників - у наукових установах.
У законопроекті багато місця відведено НАНУ та галузевим академіям, їхньому правовому статусу задля «збереження їхнього потенціалу». Демократизаційні процеси в рамках академій передбачається стимулювати шляхом «залучення до процесу управління не лише академіків і членів-кореспондентів, а й докторів наук, які отримають третину голосів на Загальних зборах НАН».
По-четверте, проектом закону передбачено спеціальні наукові гранти для молодих науковців (віком до 35 років), а також надання молодим ученим службового житла.
По-п’яте, вищі навчальні заклади в питаннях здійснення наукової (науково-технічної) діяльності прирівняні до наукових установ. Наголошується на рівності прав наукових установ і навчальних закладів при участі в конкурсах на здобуття державних грантів для фінансування наукових та науково-технічних програм і проектів. («Немає науки в наших університетах!» - вважає академік Я.Яцків).
Проект регламентує роботу наукових установ різних типів, у тому числі національних наукових центрів і державних ключових лабораторій, які створюються на так званих проривних напрямах досліджень.
По-шосте, встановлюється баланс між базовим фінансуванням науки і конкурсним, що дозволятиме на грантовій основі підтримувати пріоритетні дослідження та розробки.
І, нарешті, проект закону визначає основні форми підтримки інноваційної діяльності та критерії оцінювання успішності інноваційних проектів, яким надається державна підтримка.
Учасники засідання зійшлися на тому, що в цілому законопроект прогресивний і враховує нові реалії життя. Правда, документ ще потребує доопрацювання. Голова робочої групи М.Стріха закликав надсилати зауваження і пропозиції щодо законопроекту на електронну адресу maksym_strikha@hotmail.com.
Представник Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина», кандидат педагогічних наук Лілія Гриневич підкреслила: «Законопроекти, які ми сьогодні розробляємо, створюють правове підґрунтя для тих змін і реформ, які ми хочемо здійснити. …Ми живемо в країні, що базується на ресурсній економіці. Очевидно, що така економіка не породжує запиту на науку та інновації. І тому не можна говорити про якісь зміни в науці чи освіті поза системними змінами в країні. Лише написанням хорошого закону про науку чи освіту позитивних змін не досягти. Насамперед має бути політична воля до проведення системних реформ у країні. У нас така політична воля є».
В «Елітарній світлиці» дискусії велися не лише навколо новел законопроекту. На думку академіка М.Новикова, учені мають займати активнішу громадянську позицію, зокрема в питаннях інформування про передові вітчизняні розробки та захисту державних інтересів. Академік Я.Яцків порушив проблему, яка цілковито перебуває у сфері компетенції наукової спільноти: «У нас багато наукової продукції, яка нікому не потрібна. Це стосується насамперед соціогуманітарної сфери. Далі так тривати не може…»
До речі, один із експертів, ознайомившись із проектом закону, критично зауважив: «Його автори однією ногою стоять у минулому…» І, очевидно, він має рацію.