Учені досліджують найглибші з будь-коли пробурених в Антарктиді кернів, щоб зробити чергові припущення про зміни клімату.
Причому тут сіль і пил? Саме за зміною кількості цих частинок у «болванках» криги учені можуть не тільки судити про те, як змінювався клімат на Землі за останніх 740 тисяч років, а й робити припущення стосовно майбутніх змін.
Однак для того, щоб одержати крижані кери, дослідникам довелося пробурити лід на високому плато (Dome C) у східній частині Антарктиди, причому на три кілометри вглиб.
Земля пережила вісім кліматичних циклів, кажуть учені. Кожен із них складається з льодовикового і теплого періодів. Учені уважно досліджували хімічний склад пробурених кернів та кількість солі в них і змогли зробити висновки про те, наскільки швидко навколо Антарктиди наростав морський лід під час чергового похолодання за останніх 740 тисяч років. Наростаючи, білий морський лід замінював темніший океанічний, і таким чином здатність Землі відбивати сонячне світло збільшувалося. Що ж до пилу, то його маленькі частки на Антарктиду заносив вітер із сусідніх континентів. Учені виявили, що його вміст у кернах тим більший, чим холодніший період переживала Земля. Тоді, дійшли висновку дослідники, на півдні Південної Америки, найближчого до Антарктиди континенту, було сухіше, а вітер був сильніший. Крім того, більше пилу потрапляло в океан, додаючи живильних речовин мікробам, які поглинають CO2 із атмосфери.
Таким чином, щоразу, коли наставало потепління після льодовикового періоду, на Землі запускався певний ланцюг подій: від Південної Америки вітер гнав пил, потім навколо Антарктиди починав наростати морський лід.