Хочеться сподіватися, що десята річниця незалежності ввійде в історію України не лише завдяки помпезності святкових заходів, грандіозному параду та деяким змінам в архітектурі столиці. Можливо, ця дата комусь запам’ятається і як свято вітчизняної науки, яка реально наближає нашу країну до визнаних світових стандартів, що, погодьтеся, у нелегкий час перетворень куди важливіше, ніж спорудження мармурових колон. Саме ювілеєві нашої незалежності присвячено Міжнародний симпозіум «Внутрішньоклітинні сигнали рослинних та тваринних систем», що 9—14 вересня проводився в Україні. У його роботі взяли участь провідні вчені з України, Росії, Білорусі, США, Японії та країн Західної Європи. Вони обмінювалися досвідом розв’язання наукових проблем внутрішньоклітинної сигналізації та комунікації. На сьогодні цей напрям сучасної біології у світі розвивається найінтенсивніше.
— Про актуальність проведення конференції промовисто свідчить її тематика, — вважає декан факультету біології Київського національного університету ім. Т.Шевченка Микола Кучеренко. — Доповіді та дискусії дозволять нам, з одного боку, глибше усвідомити універсальність молекулярних механізмів функціонування живого, а з другого — краще зрозуміти специфіку та відмінності у таких механізмах... Наш факультет щорічно готує понад 170 біологів, рівень підготовки яких дозволяє успішно працювати не тільки у вітчизняних науково-дослідних закладах, а й у провідних зарубіжних інститутах. Ми сподіваємося, що ця конференція поглибить взаєморозуміння між науковцями різних країн, адже привілей науки — сприяти міжнародному спілкуванню та співробітництву.
Докладніше про мету і завдання симпозіуму кореспонденту «ДТ» розповів директор Інституту фізіології ім.О.Богомольця академік НАН України Платон Костюк:
— Конференція присвячена надзвичайно актуальній фундаментальній проблемі життя, а саме: як у живій клітині сигнальна система передає різні зовнішні стимули у внутрішню структуру клітини — скажімо, у ядро, де міститься генетична інформація, на структури, які забезпечують обмін речовин і т.д. Ці внутрішньоклітинні механізми (сигнали, або від англ. «месенджери» — intracellular messenger systems) відповідають за найважливіші функції рослинних і тваринних клітин. Тому з їх порушенням пов’язані патологічні процеси, які відбуваються в самих основах життєвих механізмів. З допомогою різних зовнішніх, наприклад фармакологічних, агентів можна впливати на активність цих систем. Тобто це ключовий механізм у регуляції життєвого процесу. В усьому світі вивченню цього механізму приділяється надзвичайно велика увага. Дуже приємно, що такі дослідження проводяться і в нас, причому на належному рівні. Важливо й те, що на цьому симпозіумі зібралися спеціалісти, які вивчають рослинні і тваринні клітини. Гадаю, таке поєднання зусиль буде плідним. Адже базисні механізми життя спільні: в основі сигнальної функції в обох випадках є багато спільних рис.
— Нині почався етап проведення надзвичайно серйозних досліджень у цьому напрямі, — вважає завідуючий відділом біофізики і радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ, академік Дмитро Гродзінський. — Вони мають не лише теоретичне, а й дуже істотне практичне значення. Розуміння того, як відбувається трансформація сигналів у клітині і як вони передаються, дуже багато важить для медицини, сільського господарства, для будь-яких розділів сучасних прикладних біологічних знань.
— Які найцікавіші дослідження було представлено на конференції?
— З новою ідеєю про те, що в системі перетворення цих сигналів велику роль відіграють такі органи клітини, як мітохондрії, виступив відомий учений П.Костюк. Багато уваги приділено впливу гормонів на клітину, а також питанню, як клітина «впізнає» своїх ворогів-патогенів і вчасно може налаштувати всі ті системи, які рятуватимуть її від захворювань. Загалом було багато цікавих доповідей, що стосуються внутрішньоклітинної сигналізації. В майбутньому заплановано провести конференцію, яка б відповіла на запитання, як клітина передає сигнали іншій клітині. Коли ми навчимося керувати перетворенням сигналу у клітині, то зможемо подолати рак та інші хвороби. Інакше кажучи, ці дослідження — справді нова сторінка в біології.
— Яке, на вашу думку, значення має для України проведення такого симпозіуму?
— Вважаю, в Україні активізується дослідження сигнальних систем. Адже у розвинених країнах цей напрям біології починає активно «проростати». Річ у тому, що досі бачили і бачимо велике захоплення генними технологіями, вивченням будови хромосом та всього послідовного запису генів у них і т. п. За цим якось була занедбана проблема дослідження того, що, власне, відбувається між геном і складними фізіологічними процесами. Колись один відомий вчений з цього приводу сказав, що між ними лежить прірва, котру ми заповнюємо лише тимчасовими «сніговими мостами», які тануть — і прірва з’являється знову. Зараз вона починає зникати. Наука має розвиватися гармонійно, охоплюючи всі рівні організації живого.