UA / RU
Підтримати ZN.ua

Розвитку української електроніки заважає МЗС?

Основною перешкодою в розвитку української електроніки є недалекоглядна зовнішньоекономічна політика України і відсутність держзамовлення, вважає генеральний директор ВАТ «НПП «Сатурн» Володимир Чміль.

Основною перешкодою в розвитку української електроніки є недалекоглядна зовнішньоекономічна політика України і відсутність держзамовлення, вважає генеральний директор ВАТ «НПП «Сатурн» Володимир Чміль.

За словами керівника одного з найбільших в Україні заводу-виробника мікроелектронної продукції, українська виконавча влада створює значні перешкоди в налагодженні збуту українській високотехнологічній продукції.

«Я в урядовій установі рідної України не можу отримати дозвіл на ремонт устаткування виключно цивільного застосування, яке ми поставили до Ірану», — стверджує Володимир Чміль. Унаслідок подібної політики підприємство втрачає багатомільйонні замовлення.

В той же час, за словами гендиректора «Сатурну», з Тегераном успішно співпрацюють американські та західноєвропейські фірми. «Іранці розповіли, що внутрішні рейси в країні здійснюються на «Боїнгах» і для них із США регулярно поставляються запчастини, масла, тощо. У Тегерані розташовані офіси «Сіменса», «Еріксона», «Алкателю», — розповідає Чміль.

Дуже ускладнена, на його думку, і процедура вивозу радіоелектронної продукції за кордон. «Щоб продати діоди, мені потрібно перш за все організувати цільову презентацію в тому ж Китаї, — відзначає гендиректор «Сатурну». — Проте згідно з українським законодавством я не маю права вивезти і подарувати будь-який наш виріб».

«Складність ситуації ще і в тому, що в будь-якій країні такі виробництва, як наше, мінімум на 30-40% завантажені замовленнями власних споживачів, в основному держави, — додає Чміль. — У нас же замовлення Національного космічного агентства і участь в програмах Міннауки складають максимум 4% від об'ємів наших робіт».

Докладніше про реалії українських виробників мікроелектроніки читайте у статті Олександра Рожена «Міняємо «часы» на годинник, або Доля нашого хай-теку в нових геополітичних умовах» у свіжому номері «ДТ».