UA / RU
Підтримати ZN.ua

РОЗСЕКРЕЧЕНІ МАТЕРІАЛИ

У Національному аерокосмічному центрі освіти молоді України відбулася презентація книги з дуже, на перший погляд, сухою назвою — «Ракети та космічні апарати конструкторського бюро «Південне»...

Автор: Володимир Овдін

У Національному аерокосмічному центрі освіти молоді України відбулася презентація книги з дуже, на перший погляд, сухою назвою — «Ракети та космічні апарати конструкторського бюро «Південне».

Проте, є всі підстави для припущення, що ця праця, підготовлена вченими та провідними фахівцями ГКБ «Південне» за загальною редакцією генерального конструктора, академіка НАН України С.Конюхова, стане бестселером: уперше читачам подано найповніший перелік, основні характеристики та конструктивні особливості бойових ракет, космічних апаратів і носіїв, розроблених у період 1954—1999 рр. Книга містить понад 180 ілюстрацій, чудово оформлена поліграфічно та видана тиражем лише у 1100 примірників. Тому вона, фактично, не для широкого кола читачів.

Як м’яко висловився на презентації перший заступник генерального конструктора А.Мащенко, ракетно-космічна тематика протягом багатьох років була далеко не найбільш відкритою темою для обговорення. Не всі таємниці, поза сумнівом, можна обнародувати й нині. Але про головне — де й ким створювався ракетний щит СРСР, уже можна дізнатися. І що найцікавіше — з перших рук.

На презентації представники КБ «Південне», «Південмашу», Дніпропетровського національного університету, що є головним постачальником кадрів для ракетно-космічної галузі, оцінювали цю роботу і як професіонали, і як люди, причетні до великої та важливої справи.

«Це перша праця, що й узагальнює зроблене, і дає уявлення про те, що таке космічна техніка», «Книга має і документальну й історичну цінність», — такі найхарактерніші висловлювання. До речі, цілковитого уявлення про те, яким загалом був кінцевий виріб, не мала навіть переважна більшості його творців. Фахівці відповідали суто за свій окремий вузол, ділянку.

Присутні на презентації нечисленні журналісти одержали надзвичайно рідкісну можливість безпосередньо поспілкуватися з генеральним конструктором С.Конюховим. У розмові з кореспондентом «ДТ» щодо перспективних розробок Станіслав Миколайович заявив:

— Для розширення нашої присутності на міжнародному космічному ринку ми ведемо проектні роботи щодо сімейства перспективних одноразових ракет-носіїв на екологічно чистих компонентах палива кисень — гас. Нові носії з назвою «Маяк» розраховані на застосування в тих транспортних операціях, де використання існуючих національних засобів виведення «Зеніт» і «Циклон» неможливе чи нерентабельне.

Позаяк Україна не має власного космодрому, пуски ракет-носіїв «Маяк» планується здійснювати з іноземних територій. Якщо коротко розповісти про нові розробки, то, зі слів генерального конструктора, вимальовується ось що.

Відповідно до існуючої концепції, базовими в сімействі «Маяк» є два носії:

— «Маяк-12» — двоступінчастий носій легкого класу з діаметром корпуса 3 м (цей розмір є характерним для виробничої лінії РН «Циклон») і вантажопідйомністю близько 3 т, що здатний забезпечити виведення на сонячно-синхронну орбіту заввишки 800 км корисного вантажу вагою до 1,5 тонни;

— «Маяк-23» — триступінчастий носій середнього класу з діаметром корпуса 3,9 м (відповідно виробнича лінія РН «Зеніт»), здатний доставити на перехідну геостаціонарну орбіту супутники вагою близько 3 тонн.

Спільними для нових носіїв стануть система управління й телеметричні прилади, що їх розроблюють зараз українські підприємства. Виготовляти «Маяки» буде ГП «Південний машинобудівний завод». Кожен із носіїв має власні модифікації, які розширюють сферу його застосування, зокрема за рахунок нарощування вантажопідйомності на 30—50% за умови встановлення стартових прискорювачів.

Перші пуски носіїв «Маяк» можливі через чотири-п’ять років за відповідного фінансування.

Нині, за словами Станіслава Конюхова, державне фінансування ГКБ «Південне» складає 15% від необхідного.

— З прибутку, отримуваного за рахунок комерційних запусків, ми сплачуємо податків більше, ніж одержуємо від держави, — з гіркотою зазначив Станіслав Миколайович.