Віддавна високосного року побоюються: від нього, мовляв, можна чекати чого завгодно. Це пов’язано з багатовіковими спробами людства створити календар, який максимально наближається до ідеального. Стародавні римляни билися над проблемою ще до нової ери. Календар був настільки заплутаним, що навіть понтифіки — жерці, фахівці з ліку днів, не могли розібратися в цій «бухгалтерії». Неточності, допущені попередниками, усувалися неодноразово. У календар вставлялися цілі місяці, не лише дні. За рахунок вставлених днів 46 рік до н.е. вийшов найтривалішим за всю історію людства, він складався з 15 місяців (445 днів). Тому й увійшов в історію календаря як «безладний», або «рік неспокою». Мабуть, марновірні страхи, пов’язані з високосним роком, ідуть відтоді.
У прикметника «високосний» немає ні синонімів, ні однокореневих слів, його внутрішня форма затуманена, а сполучуваність обмежується єдиним словом — «рік». У російську й українську мови воно прийшло зі старослов’янської, яка, своєю чергою, запозичила його з грецької. Щоправда, першу букву — «бета» було прочитано відповідно до середньогрецької вимови як «вита». Вийшло «висекъстъ» — незвичне для слов’янського вуха. А незрозумілі слова, як відомо, найчастіше піддаються помилковій етимологізації. Ось і «висекъстъ» стародавні слов’яни пов’язали зі словами «високъ» і «кістка». Старослов’янська форма «високостьнъ» через спрощення перетворилася на «високосний».
Грецьке ж слово походить від латинського bi(s)sextus (bis — двічі і sextus — шостий), що пов’язане з давньоримським календарем. Річ у тім, що для першого дня кожного місяця в римлян була особлива назва — календи (до речі, від нього походять слова «календар» і «коляда»). 24 лютого вони називали dies sextus ante kalendas Martis, тобто «шостий день перед березневими календами». Кожного четвертого року до лютого додавали один день, тільки римляни вставляли його після 23 лютого. І цей вставлений день називався так само, тобто два дні мали однакову назву — «шостий день перед березневими календами». А рік із таким подовженим лютим — bissextus, тобто «рік із двома шостими днями перед березневими календами».