18 жовтня 2007 року в Києві відбулася щорічна конференція «Сучасні рішення для високопродуктивних обчислень», присвячена технологіям, апаратному і програмному забезпеченню потужних обчислювальних кластерів і суперкомп’ютерів. На ній було представлено мережеві GRID-технології для високопродуктивних обчислень.
У конференції взяли участь фахівці провідних компаній світу, інститутів Національної академії наук та університетів України, ІТ-директори бізнес-корпорацій і представники державних установ. У доповідях повідомлялося про майбутню інтеграцію робіт із GRID-технологій, проведених організаціями МОН України та НАН України, і про спільну розробку Національної GRID-інфраструктури, представленої у Європейському проекті EGI-EGEE у Сьомій рамковій програмі ЄС.
На конференції учасники могли ознайомитися з випуском сьомої редакції списку «Тор-50» найпотужніших комп’ютерів СНД, яку готують науково-дослідний обчислювальний центр МДУ імені М.Ломоносова і Міжвідомчий суперкомп’ютерний центр РАН. Нову редакцію списку вперше оголосили 25 вересня на Всеросійській науковій конференції «Науковий
сервіс у мережі Інтернет: багатоядерний комп’ютерний світ».
Сьома редакція списку продемонструвала подальше стійке зростання продуктивності найпотужніших комп’ютерів СНД. Сумарна продуктивність систем на тесті Linpack за півроку зросла із 46,8 трильйона операцій на секунду (TFlop/s) до 61,6 TFlop/s.
Лідер списку залишився незмінним — це суперкомп’ютер «СКІФ Cyberia» компанії «Т-Платформи», встановлений у Томському державному університеті, із продуктивністю на тесті Linpack 9 TFlop/s. Друге і третє місця залишилися за системами, встановленими в МСЦ РАН: суперкомп’ютером ФДУП «Квант», ІПМ РАН, МСЦ із продуктивністю на Linpack 6.7 TFlop/s і суперкомп’ютером Hewlett-Packard із продуктивністю 5.7 TFlop/s.
У першій десятці списку відбулося чотири зміни: з’явилося три нових системи. Потужність однієї з них було істотно збільшено. На четверте місце списку потрапив суперкомп’ютер Hewlett-Packard із продуктивністю на Linpack 5.2 TFlop/s, встановлений у компанії Logistic Services. На п’ятому місці опинилася спільна установка компанії Hewlett-Packard та Інституту системного програмування РАН із продуктивністю 4.5 TFlop/s, що знаходиться у Московському фізико-технічному інституті.
На шосте місце із сьомого в попередній редакції списку піднявся суперкомп’ютер ПНВП «ЮСТАР», встановлений у НТУУ «КПІ» (Київ), продуктивність якого зросла з 1.5 TFlop/s до 3.1 TFlop/s. Нарешті, на десяте місце списку потрапив суперкомп’ютер із продуктивністю 1.3 TFlop/s виробництва компанії «Т-Платформи», встановлений у Нижегородському державному університеті ім. М.Лобачевського.
Кількість комп’ютерів «терафлопного діапазону» (з реальною продуктивністю більш як 1 TFlop/s) на території СНД за минулих півроку зросла з 9 до 13, а нижня межа першої десятки за продуктивністю зросла з 0.8 TFlop/s до 1.3 TFlop/s.
У новій редакції списку побільшало систем, побудованих на процесорах Intel (із 29 до 31). Також до списку входять дев’ять систем, побудованих на процесорах AMD (8 у попередній редакції), і по п’ять систем на базі процесорів IBM (7 півроку тому) і HP (6 у квітні). Поступово зменшується кількість комп’ютерів, які використовують для взаємодії вузлів лише комунікаційну мережу Gigabit Ethernet — із 23 систем у попередній редакції до 20 у нинішній. Розширюється використання високошвидкісних комунікаційних технологій: InfiniBand (із 18 до 20 систем) і Myrinet (із 4 до 6 систем). Ще у двох системах використано комунікаційну технологію SCI і по одній системі побудовано на базі комунікаційних технологій QsNet та HyperPlex.
Ось уже другий рік поспіль до списку найпотужніших комп’ютерів СНД входять лише кластери, котрі витіснили суперкомп’ютери із загальною пам’яттю. Дедалі більшає систем, що використовуються у галузі науки й освіти (із 15 до 19), а також систем, орієнтованих на конкретні прикладні дослідження (із 12 до 14). Водночас меншає систем, розташованих на промислових підприємствах (із 10 до 8) і у фінансовій сфері (із 13 до 9).
За кількістю систем, які входять до списку, перше місце посіла компанія «Т-платформи», котра збільшила кількість своїх суперкомп’ютерів із 13 до 14. Далі йде Hewlett-Packard (13 систем проти 11 півроку тому) і компанія IBM, дещо зменшивши свою присутність у даному сегменті (із 14 до 10 систем). Потрапили до списку дві системи компанії Kraftway: 23-тє і 29-те місця.
Наступна, восьма редакція списку «Top-50» найпотужніших комп’ютерів СНД буде оголошена наприкінці березня — на початку квітня 2008 року. З огляду на велику кількість цікавих проектів, які перебувають зараз на різних стадіях реалізації, можна з упевненістю сказати, що зміни будуть значними.