Світовий досвід показує: передумовою ефективності рішень, які приймаються для підтримки науково-технічного розвитку джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти, є проведення інформаційно-аналітичного моніторингу основних факторів і характеристик інноваційних процесів.
Результати досліджень Інституту економічного прогнозування НАН України свідчать головні недоліки діючої системи державного регулювання науково-технічним потенціалом України пов’язані з тим, що система прийняття рішень у процесі розподілу державних коштів не виходить з об’єктивно визначених соціально-економічних потреб і пріоритетів. А базується, в основному, на існуючому “status quo” в структурі науково-технічної сфери країни.
Діючу в Україні модель державного регулювання науково-технічної сфери пропонується докорінно реформувати, спираючись на такі принципи:
— держава повинна фінансувати переважно інституції та проекти за умов, коли їхня науково-технічна чи економічна ефективність є конкретно доведеною, а самі вони підлягають контролю;
— результативність суб’єктів науково-технічної діяльності має підтверджуватися об’єктивними наукометричними критеріями, які широко застосовуються у світовій практиці.
Інституція, програма, проект
— повинні мати чітко визначену систему управління за кінцевими результатами;
— процес визначення цільової функції має бути переважно екзогенним по відношенню до безпосередніх виконавців науково-технічних робіт;
— обсяги фінансування повинні відповідати міжнародним нормам та практиці формування кошторису науково-технічних робіт і застосування спеці-альної податкової політики;
— офіційно визначені фінансові зобов’язання держави мають неухильно виконуватися в строки й обсягах проплат;
— розпорядники коштів, відібраних для державного фінансування, повинні отримати більш широке довірче право гнучкого управління цими коштами в межах затверджених кошторисів.
Для забезпечення інформаційних зв’язків між наукою і виробництвом доцільно створити загальнодержавний фонд науково-технічної інформації (НТІ) з наукомісткої продукції (НП) (в її склад включаються і технології), що пропонується для розробки та виготовлення. Цей фонд повинен формуватись та постійно поповнюватись цілком достовірними даними базових показників науково- технічного рівня кожної одиниці НП фонду, містити відповідні соціально-економічні та інші специфічні характеристики кожної одиниці НП фонду.
Первинними даними НП, як мінімум, мають бути такі: назва, призначення, основні технічні та економічні характеристики, екологічна та інші види безпеки розробки і використання, патентоспроможність, перелік необхідного обладнання, матеріалів і технологій, основні етапи робіт з означенням періоду їх виконання, основних результатів та дольової участі всіх категорій працівників, доцільний обсяг виготовлення та споживання на внутрішньому та зовнішньому ринках, необхідні фінансові кошти для розробки та дослідження продуктивності базового зразка, необхідний кредит коштів для досліджень та розробки базового зразка, обсяг випуску та збуту для забезпечення повного повернення кредитних коштів за апріорі визначений період, а також відомості про авторів пропозиції (наукову організацію, промислове підприємство та/або організацію замовника).
Резюме
Задля успішного реформування діючої моделі державного регулювання науково-технічним потенціалом України є необхідним дотримання наступного:
— пропозиції (тематичні картки) юридичних і фізичних осіб вважати запитами на надання кредитного державного фінансування для розробки та налагодження серійного випуску певного зразка НП;
— держава здійснює кредитну фінансову підтримку тільки пропозицій (в цьому числі і НДДКР ДНТП) з пріоритетної НП для соціально-економічного розвитку України на найближчі роки за умови гарантованого повернення її заявниками наданих коштів в повному обсязі (з врахуванням інфляції) і в заздалегідь означений термін по завершенню досліджень, розробки та виготовлення базового зразка НП;
— держава здійснює безкредитну фінансову підтримку пропозицій (в цьому числі і НДДКР ДНТП) з пріоритетної НП оборонного призначення в повному обсязі;
— звільнення науково-виробничих об’єднань фахівців (колективу працівників, що залучені до досліджень, розробки та виготовлення базового зразка НП) від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету за результатами господарської та комерційної діяльності у разі спрямування доходів від цієї діяльності на розвиток наукових досліджень, зміцнення матеріально- технічної бази; мита та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення в митну зону України матеріалів, обладнання та устаткування (крім підакцизної продукції), необхідних для провадження стадій: дослідження – розробка – виготовлення базового зразка НП.
Для забезпечення інформаційних та економічних зв’язків між наукою, виробництвом і освітою є доцільним обов’язкове для кожного з проектів ДНТП:
— залучення до складу виконавців проектів певного числа (не менше визначеної норми, наприклад, не менше 25% від загального числа виконавців) студентів, аспірантів та молодих спеціалістів;
— впровадження у навчальний процес факультативних спецкурсів та практичних занять для ознайомлення з основними результатами досліджень за проектами студентів та аспірантів відповідного напрямку спеціалізації;
— опублікування основних результатів досліджень по кожному проекту у вітчизняних періодичних виданнях, що мають загальнодержавне розповсюдження.