UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ракова пухлина на бездейтерієвому тлі

Співробітники НДІ канцерогенезу РОНЦ ім. М.Блохіна РАМН та Інституту медико-біологічних проблем Р...

Співробітники НДІ канцерогенезу РОНЦ ім. М.Блохіна РАМН та Інституту медико-біологічних проблем РАН встановили, що тривале вживання води зі зниженим вмістом дейтерію гальмує розвиток злоякісних пухлин у піддослідних тварин і продовжує їм життя.

Всі біохімічні процеси організму протікають у водному середовищі, і для їхнього нормального перебігу важливий не тільки хімічний, а й ізотопний склад води, зокрема вміст у ній стабільного ізотопу дейтерію. У звичайній воді дейтерію мізерно мало, всього 15 тисячних відсотка. Але вода, в якій дейтерію ще менше, відрізняється від звичайної. Вона має антимутагенні властивості і стимулює ріст вищих рослин і птахів. Установивши цей факт, російські вчені негайно дослідили вплив такої води на ріст злоякісних пухлин. Тваринам перещепили пухлини й одночасно почали напувати водою зі зниженим вмістом дейтерію. Виявилося, що вживання такої води справді гальмує ріст пухлин і в деяких випадках час появи перших вузликів, але при цьому не збільшує більш-менш значною мірою тривалість життя піддослідних тварин. Тоді вчені змінили режим напування і почали давати мишам бездейтерієву воду за місяць до перевивання. У мишачому організмі вода повністю оновлюється за три тижні, тому пересадка пухлини проходила вже на бездейтерієвому тлі.

Експерименти проводили з двома пухлинами, які легко перещеплюються: карциномою легень Льюїс, що росте швидко, і раком шийки матки РШМ-5, що росте повільно. Для отримання бездейтерієвої води вчені використали метод електролізу дистильованої води в електролізері з твердим іонообмінним електролітом. Цей метод, розроблений в Інституті медико-біологічних проблем, дає змогу знизити концентрацію дейтерію приблизно на 65%. Миші контрольних груп пили дистильовану воду, яка відрізнялася від експериментальної лише нормальним вмістом дейтерію.

Виявилося, що на бездейтерієвому тлі пізніше з’являються перші вузлики перещепленої пухлини. Затримка становила понад чотири доби (64%) для карциноми Льюїс і понад добу (13%) у випадку раку шийки матки. Протягом усього експерименту перещеплені пухлини в експериментальних групах росли повільніше, ніж у контрольних. Крім того, на бездейтерієвому тлі менше розвиваються метастази. Вода зі зниженим умістом дейтерію не змогла врятувати хворих мишей, але продовжила їм життя на 13—24%. В експерименті з карциномою Льюїс тварини прожили в середньому на п’ять діб, а в досліді з РШМ-5 — на десять діб довше, ніж тварини контрольних груп.

Вчені дійшли висновку, що створення бездейтерієвого тла в організмі мишей підсилило гальмівну дію води зі зниженим умістом дейтерію на ріст перещеплених пухлин. Чи стане така вода «живою» і чи доцільне її профілактичне вживання, судити ще рано.