Теорія, що пояснює походження життя на Землі внаслідок падіння астероїдів, що містили зачатки позаземного життя, не нова, і особливою популярністю донедавна не користувалася. Правда, останнім часом кількість її прихильників різко зростає. Насамперед завдяки виявленню Чандрою Вікрамасинхом, астрономом і математиком, мікробів у зразках повітря, зібраних за допомогою спеціальних зондів на висоті 40 кілометрів від поверхні Землі. Доктор Вікрамасинх, директор департаменту астробіології Кардиффського університету в Уельсі, вважає, що це відкриття стало першим прямим підтвердженням існування позаземного життя за межами нашої атмосфери. Повідомлення, зроблене ним на міжнародному науковому конгресі, що відбувся в липні цього року в Каліфорнії, викликало великий резонанс у науковому світі. Але ще більше враження справив той факт, що в основному британському університеті створений спеціальний відділ, який займається проблемами позаземного походження життя.
Доктор Вікрамасинх і його наставник астроном Фред Хойль уже давно доводять, що такі захворювання, як грип, спалахи якого спостерігаються практично одночасно в найрізноманітніших куточках планети, приходять на Землю саме з космосу. Та й її бомбардування вірусами або бактеріями позаземного походження є набагато логічнішим поясненням різноманіття форм життя на Землі, ніж теорія походження життя Дарвіна. Ще два британських астрономи, Віктор Клюб і Білл Напьє, стверджують, що траєкторія Землі перебуває в межах гігантського хвоста комети, що розпалася, залишки якої найрізноманітнішого розміру — від мікроскопічних порошин до величезних брил — час від часу досягають її поверхні. З падінням на Землю найбільших космічних об’єктів пов’язує кліматичні зміни і спалахи різних епідемій прихильник теорії катастроф кліматолог Марко Бейлі. Зокрема, епідемія чуми, що у XIV столітті знищила третину всього населення Європи і супроводжувалася, за свідченнями очевидців, страшними посухами, повенями, масовим замором риби, пожежами, пов’язана саме з падінням гігантського астероїда. Тим більше, що в деяких літописах говориться про яскраву зірку, що раптово засяяла над Парижем, про жовті небеса і криваве повітря, мабуть, сповнене випаровуваннями льодових брил, які входили до складу цього астероїда.