В.Мартазінову, начальника відділу кліматичних досліджень і довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометеорологічного інституту, доктора фізико-математичних наук, представляти читачам «Дзеркала тижня» немає потреби — її ім’я досить відоме за попередніми виступами у нашому тижневику. Приводом для цієї зустрічі з Вазірою Файзуллівною послужили як кліматичні сюрпризи нинішньої зими і початку весни, так і «погода» в галузі метеорології в Україні. Отже,
про погоду й клімат
— Якби не нове стихійне лихо в Карпатах, я б не стала вкотре нагадувати про наші проблеми, — каже Вазіра Мартазінова. — Проте таке поняття, як професійний обов’язок, не дозволяє мовчати. Коли на початку листопада 1998 року була повінь, ми, спеціалісти-метеорологи, неодноразово пропонували свою допомогу, проте так і не знайшли людини, яка змогла б донести наші знання та дослідження до відповідальних осіб. Чим ми реально могли допомогти? На той період в інституті вже були виконані й проаналізовані результати зміни клімату України, і ми дійшли висновку, що клімат нашої країни до початку століття, що наступило, помітно помінявся порівняно з початком і серединою минулого століття. Особливо ці зміни характерні для зимового сезону.
Температурний режим на більшій території країни підвищився й зимова температура повітря нині стала на 3—5 °С вищою за багаторічні, а похолодання доходить лише до середніх багаторічних показників, зовсім рідко опускаючись нижче. Такий стан зимового сезону миттєво змінив характер зимових опадів — сніговий покрив зник, узимку в усіх регіонах України в основному йде дощ, переважно це зливи. Земля перестала промерзати, і всі зимові опади у вигляді холодного дощу стали проникати глибоко в грунт, при цьому промиваючи й змінюючи її склад. Практично весь поверхневий стік пішов на поповнення ресурсів підземних і грунтових вод.
Зима цього року показала рекордні результати. Метеорологи помітили: якщо восени середньодобова температура повітря стійко перейшла через 0 °С, то розпочалося передзимів’я, перехід через -5 °С свідчить про початок зими». Нинішнього року зима не побалувала нас навіть так званою передзимовою погодою. Зимові дні, в основному, наступили в останні дні лютого й наприкінці березня. Саме такий стан погодних умов на території України — наша сьогоднішня дійсність і майбутнє. Про це ми доповімо нашому начальству, у департамент, із конкретним висновком: причина повеней у збільшенні запасів підземних і грунтових вод, критичному підйомі їхніх рівнів, що негайно позначилося на стані рівненого режиму рік. Синоптична ситуація, яка викликала таку кількість опадів, як правило, має періодичність, що лежить в основі нашого методу довгострокового прогнозу погоди.
Про повінь у Закарпатті
Опади, які сприяли утворенню повеней, та вирубування лісу в Карпатах — про все це вже неодноразово згадувалося. Однак про вирубування лісу хочеться сказати окремо. Змішаний ліс є відмінним регулятором поверхневого стоку. І чим ширший листок дерева, тим більше він утримує вологи на своїй поверхні. Широколисті породи дерев мають дуже цінну деревину, тому повсюдно вирубуються в Карпатах. Залишається сосна, яка своєю кроною утримує вдвічі-втричі менше вологи. Природно, на лісовому масиві, що складається із сосни, практично більше половини опадів у вигляді поверхневого стоку потрапляє до річкових долин.
— Аналіз синоптичної ситуації березневої повені в Карпатах показав: аналогічна ситуація була в 1998 році, — розповідає В.Мартазінова. — Адже нинішня зима в Карпатах була досить малосніжною, а весняні опади далеко не рекордними. І необхідно зазначити, що такі атмосферні процеси над територією України не рідкість. Наші дослідження показали, що подібним чином перетворювалася атмосферна ситуація над нашою країною наприкінці минулого століття, проте тоді так критично повенева ситуація не змінювалася.
Коли 23 березня, у День метеоролога, ми почули по радіо, що у зв’язку з повінню у Карпатах Україна звертатиметься по допомогу до західних метеорологів, то були, м’яко кажучи, здивовані. Як провідний фахівець у своїй галузі я можу на пальцях перелічити українських метеорологів. Ми прекрасно знаємо один одного. Проте ті «фахівці», які «займаються завданнями метеорології», не входять до числа вчених-метеорологів. Вони не відомі нам, але беруть участь у всіх міжнародних проектах з клімату, відвідують усі зарубіжні конференції. Наш департамент, керівники якого — гідрологи, які взяли на себе роль кліматологів, не передають нам матеріали цих конференцій. Спасибі нашим зарубіжним колегам і Інтернету. Коли ми отримуємо звітні матеріали українських виконавців зі зміни клімату, то дивуємося — по-перше, там про клімат не йдеться, а розглядаються паралельні проблеми. Нефахівець, який не знає й не відчуває, що таке циклон, антициклон, ніколи не зможе досліджувати зміну клімату. І вся трагедія від таких досліджень ще попереду — адже українські метеорологи залишаються осторонь від своїх завдань, і хоча продовжують на ентузіазмі дослідження, отримуючи при цьому найважливіші практичні результати, вони просто нікому непотрібні. Коли ж через кілька років при такому ставленні наших учених уже просто не залишиться, тоді західні експерти почнуть створювати англомовну метеорологію в Україні. У практиці це вже було, результати відомі. Нехай заяложеними здаватимуться мої слова про честь фахівця, але хочеться закликати: зупиніться, перестаньте халтурити, нехай хліб вирощує хлібороб, а костюми шиє кравець.
Ми пропонуємо свою допомогу, готуємо звіти, подаємо їх до різноманітних організацій, консультуємо, та все дарма. Дуже небезпечні нові циркуляції повітря над територією України, центр їхньої дії поступово зміщується до сходу, тому подібні явища можуть поширитися і на рівнинну частину країни, створюючи нові синоптичні умови, і навіть Київ теж може «плавати». Ті повені, які були в 1941 році, і ті повені, що спостерігаємо нині, викликані зовсім різними синоптичними ситуаціями. Тоді діяв «сибірський максимум», випадало надто багато снігу, було дуже холодне повітря. Тепер же зовсім інша справа. Саме тому нині просто необхідно загострити увагу на наших дослідженнях.
Є безліч організацій, які вивчають зміну клімату, вони розвивають бурхливу діяльність, випускають різноманітні брошури, але все це надто далеко від наукового аналізу. Мені хочеться звернутися до них — давайте об’єднаємо наші зусилля, візьміть наші знання, досягнення і розробки. Україні є чим пишатися, і наші дослідження того заслуговують.
Які прогнози?
Для нашого клімату нині стали характерні затяжні процеси, і до цього треба звикнути. Чим теплішою була зима, тим довше не наставала весна, і в березні погода була холодною, зимовою. Тому в квітні весна надолужуватиме згаяне. Однак атмосферні процеси сьогодні носять меридіанальний характер. Що це означає? Тепло з півдня переноситься на північ, із півночі на південь — холод. І на всіх цих перепадах виникають стихійні метеорологічні явища, ми повинні з цим змиритися і до цього пристосуватися. Якщо сьогодні дуже тепло, навіть спекотно, то через кілька днів можливе різке похолодання, перепад температур. Перша декада квітня дуже тепла, і ми повірили, що настала весна, проте в другій половині місяця очікується різке похолодання, дощі, град. На початку і наприкінці травня можливі приморозки, і цей місяць обіцяє бути холодним. Взагалі пізні приморозки — це нині нормальне явище для України.