Кліматичні явища Ель-Ніньо та Ла-Ніньо (останнє — протилежність Ель-Ніньо і проявляється як похолодання) пов’язані зі значними коливаннями атмосферного тиску, температури повітря та океанічної поверхні, які можуть спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій. Інтенсивність прояву цих феноменів останнім часом зростає, що призводить до екологічних катастроф, людських та матеріальних втрат, особливо в країнах тихоокеанського узбережжя. Значення цих явищ для екологічної безпеки України вивчене недостатньо. Автори цієї статті виходили з того, що, оскільки явище Ель-Ніньо є проявом мінливості атмосферної циркуляції у глобальному масштабі, можна припустити, що з ним пов’язані і надзвичайні погодні умови в Україні.
Останніми роками в засобах масової інформації з’явилося багато повідомлень про погодні аномалії, які значно почастішали, охопивши практично всі континенти. Аномалії простежувалися і в Україні, коли восени та в грудні 2000 р. практично не було морозів, а тим часом на теплому півдні США, в штатах Техас, Міссурі та Алабама, випав тридцятисантиметровий шар снігу! Головним винуватцем кліматичних негараздів при цьому називають феномен Ель-Ніньо/Ла-Ніньо. Ці два потужних явища проявляються у значному потеплінні/похолоданні верхнього шару води у східній тропічній частині Тихого океану, що викликає збурення в атмосфері і як наслідок урагани, зливи та посухи в різних частинах Земної кулі.
Явище Ель-Ніньо відоме здавна. Так, у XV столітті рибалки Південної Америки помітили, що на Різдво вздовж берегів океану періодично з’являється незвичайно тепла течія, яка приносить із собою багато сардини. На честь Христа течію як подарунок природи було названо El Nino (іспан. «дитя»). Але слід зазначити, що цей феномен існує не менш як 100 тисяч років (це засвідчили геологічні і палеокліматичні дослідження). Системні ж коливання від теплих до нейтральних або холодних умов відбуваються кожні 3—5 років. Так, за останні сто років на Землі сталося 23 випадки Ель-Ніньо та 15 випадків явища Ла-Ніньо.
Як же виникає Ель-Ніньо? Феномен полягає в різкому підвищенні температури (на 5—9°С) поверхневого шару води на сході Тихого океану (у тропічній та центральній частинах). Далі все відбувається таким чином: у звичайних погодних умовах, коли фаза Ель-Ніньо ще не настала, теплі поверхневі води океану утримуються східними вітрами — пасатами — в західній зоні тропічної частини Тихого океану, де формується так званий тропічний теплий басейн (ТТБ). Глибина цього теплого шару води досягає 100—200 метрів, і саме формування такого великого резервуару тепла — головна і необхідна умова переходу до режиму феномена Ель-Ніньо. У цей час температура поверхні води на заході океану в тропічній зоні становить 29—30°, тоді як на сході — 22—24° С. Така різниця в температурі пояснюється підніманням глибинних холодних вод на поверхню океану. При цьому утворюється найбільша площа тепла і рівноваги в системі океан—атмосфера. Це ситуація нормального балансу. Але з невідомих поки що причин з інтервалом раз на 3—7 років баланс порушується, і теплі води західного басейну Тихого океану спрямовуються на схід, створюючи одну з найпотужніших теплих течій у Світовому океані, і на величезній площі у тропічних та центральних екваторіальних частинах океану відбувається різке підвищення температури поверхневого шару води. Це і є настання фази Ель-Ніньо, яку можна відчути з раптового натиску шквальних за-хідних вітрів. Вони змінюють звичайні слабкі пасати над теплою західною частиною Тихого океану і перешкоджають підніманню на поверхню холодних глибинних вод. Урагани і шторми, що виникають, вільно проносяться над територіями США, Філіппін, Індонезії та Японії і викликають надзвичайну кількість опадів. Урагани супроводжуються вітром, який мчить над цими районами із швидкістю до 100 м/сек, внаслідок чого океанічні хвилі затоплюють прибережні території.
Механізм розвитку феномену Ла-Ніньо — «антипода» Ель-Ніньо, трохи інший. Температура приекваторіального Тихого океану під час Ла-Ніньо стає нижчою за норму. Незвично холодна погода встановлюється на сході Тихого океану. Під час формування Ла-Ніньо східні вітри з західного узбережжя обох Америк значно посилюються. Вітри зсувають зону теплої води (ТТБ), і «язик» холодних вод простягається на 5000 кілометрів саме в тому місці (Еквадор — острови Самоа), де за Ель-Ніньо мав би бути пояс теплих вод. Останній тепер перебуває на заході Тихого океану, викликає потужні мусонні дощі в Індокитаї, Індії та Австралії. Країни Карибського басейну та США при цьому потерпають від засух, суховіїв і смерчів.
Хоча атмосферні процеси, що розвиваються при Ель-Ніньо або Ла-Ніньо, здебільшого позначаються на тропічних широтах, однак їх наслідки відчутні на всій планеті і супроводжуються екологічними катастрофами: ураганами та зливами, посухами та пожежами. Одні країни затоплюються (Індонезія, 2000 р.), в інших настає засуха (Індія, 97—98 р.). В одному регіоні температура падає нижче за норму (південь США, 2000 р.), в іншому настає незвичайне потепління (Україна, грудень 2000 р.).
Ель-Ніньо все відчутніше впливає на стан світової економіки. Так, цей феномен 1982—83 року призвів до страшних злив у країнах Південної Америки, завдав колосальних збитків — на13 млрд. доларів США, економіка багатьох держав була паралізована. Так чи так, наслідки Ель-Ніньо відчула половина (!) населення Землі. Прояв феномену Ель-Ніньо тоді, ймовірно, торкнувся і території СРСР, де в 1983—1984 роках зима виявилася аномально теплою і не замерзло навіть Охотське море.
Вражаючі наслідки мав Ель-Ніньо 1997—1998 років, він був найсильнішим за весь період спостережень за цим явищем. Феномен розвивався швидко, температура води піднялася до вищих позначок, ніж будь-коли раніше. «Зараз ми бачимо всі ознаки того, що нас чекає найсильніший «Ель-Ніньо» за останнє сторіччя», — зазначили тоді в Національній адміністрації США з океанів і атмосфери (NОАА) — організації, яка має найкраще обладнання для спостереження за такими феноменами. І справді, невдовзі з’явився найпотужніший за всю історію метеорологічних спостережень ураган. Він завдав збитків країнам Південної та Центральної Америки на більш ніж 13 млрд. доларів. Жахливий вітер і зливи змели сотні будинків, було затоплено цілі райони, знищено рослинність. В Перу на місці пустелі, де дощі взагалі бувають раз на десять років, утворилося величезне озеро площею у десятки кілометрів. При цьому дощі на тихоокеанському узбережжі Колумбії спричинили зсуви; незвично тепла погода була зареєстрована у Південній Африці, на півдні Мозамбіку, у центральних та південних областях Мадагаскару; Кенія дуже постраждала від повені, а понад 1500 чоловік померли від малярії; в Індонезії та Філіппінах панувала надзвичайна посуха, що призвело до лісових пожеж; у Європейській частині Росії, Білорусі, Румунії навесні та протягом жовтня-грудня фіксувалося перезволоження; в Україні та Польщі у липні 1997р. сталися сильні повені, Північна Корея постраждала від катастрофічних неврожаїв. Значних втрат зазнала Індія, де звичайних мусонних дощів фактично не було, тоді як у посушливому Сомалі кількість опадів значно перевищувала норму.
Цікаво, що Ель-Ніньо 1997—1998 років істотно вплинув і на середню глобальну температуру повітря Землі: вона перевищила звичайну на 0,44°С.
Вплив кліматичних феноменів Ель-Ніньо та Ла-Ніньо певним чином позначається і на Україні, адже зміни в глобальній атмосферній циркуляції планети призводять і до змін локальних погодних умов. Інколи це позитивний вплив, наприклад, підвищення врожайності зернових культур завдяки великій кількості опадів у степовій зоні України під час аномалії Ель-Ніньо 1997 року. Тепла осінь-зима 2000 року — також позитив (беручи до уваги енергетику України). Але, з другого боку, кількість несприятливих погодних явищ в Україні, за даними фахівців-кліматологів, зростатиме. Це цілком відповідає і загальносвітовій тенденції зростання частоти та інтенсивності проявів Ель-Ніньо і Ла-Ніньо та, відповідно, кількості ураганів, повеней і засух.
Так, Арктична аномалія, що виникає як наслідок феноменів Ель-Ніньо і Ла-Ніньо, може спричиняти потепління або похолодання в Україні. Це засвідчили дослідження, проведені нещодавно Д.Томпсоном і Дж.Уоллесом (США). Механізм формування Арктичної аномалії такий: при Ель-Ніньо стратосферні вітри «обходять» територію Канади і тиск над полярною шапкою падає, а в районах уздовж 55°пн.ш. піднімається, що призводить до посилення західних вітрів. Тому атмосферні фронти зміщуються до Північної Європи, приносячи вологу в Скандинавію, а в Україні частішають відлиги. Поступово (іноді — декілька тижнів, а інколи — роки) Арктична аномалія переходить у негативну фазу — настає період протилежних екстремальних погодних явищ, наприклад, підвищеної вологості на Піренейському півострові і жорстоких морозів у Східній Європі, в т.ч. Україні.
Сьогодні відомо, що Ель-Ніньо і Ла-Ніньо проявляються, як правило, з грудня по березень. Ще одна закономірність: якщо Ель-Ніньо виникає в середньому раз на 3—4 роки, то Ла-Ніньо — раз на 6—7 років. Обидва явища несуть із собою підвищену кількість ураганів, але під час Ла-Ніньо їх буває в 3—4 рази більше, ніж при Ель-Ніньо. За останніми спостереженнями, віро-гідність настання Ель-Ніньо або Ла-Ніньо можна точно визначити за показаннями барометрів, встановлених у м. Дарвін (Австралія) та на о.Таїті. Потрібно всього лише порівняти тенденцію руху атмосферного тиску на обох станціях: за Ель-Ніньо тиск на Таїті буде високим, а в Дарвіні — низьким. При Ла-Ніньо все навпаки.
Що відбувається тепер? Ось останнє повідомлення — звіт NOAA за 2000 рік. У ньому вказано: 2000 року було дуже виражене явище Ла-Ніньо, воно зумовило похолодання вод та повітря у приекваторіальних частинах Тихого океану та рекордне — на півтора градуси Цельсія — потепління у Північній півкулі (це стосується і України). Окрім того, торік зафіксовано найбільшу кількість опадів на Земній кулі за весь період спостережень.
Отже, людство змушене тепер прискіпливо стежити за кліматичними феноменами, і це виправдано: краще заздалегідь готуватися до катастроф, якщо вже їх не можна уникнути.