3,2 мільярда доларів витратило NASA на запуск космічного зонда Cassini, призначеного для вивчення Сатурна, його кілець і супутників. Серед останніх на особливу увагу заслуговує Титан, який перевищує за розмірами такі планети Сонячної системи, як Меркурій і Плутон. Більше того, Титан — єдиний серед супутників, що має щільну атмосферу. Щоправда, температура, яка на ньому панує — мінус 197 градусів за Цельсієм, — не дає підстав сподіватися на виявлення там життя. Зате, за словами Тобі Оуенса, співробітника лабораторії НАСА, Титан надає унікальну можливість подорожі в часі, дозволяючи познайомитися з умовами, що існували на Землі до зародження на ній життя.
Фотографії поверхні Титана, зроблені з відстані 1200 кілометрів, дають можливість побачити там гірські хребти й ущелини, темні плями (вчені гадають, що це океани з рідкого метану чи етану), а також загадкові смуги на поверхні цього гігантського супутника. Склад атмосфери вирізняється високим вмістом не лише вуглеводнів, а й азоту. Водночас склад щільних хмар поки що залишається загадкою. Спочатку робилося припущення, що ці хмари мають складатися з метану. Однак їхній розмір змусив учених засумніватися, що вони метанового походження.
Пролити світло на всі питання, що виникли під час вивчення фотографій, переданих на Землю з борту Cassini, має спеціальний зонд, який повинен буде «приземлитися» на поверхню Титана.