НТЦУ переїхав в будинок на вул. Каменярів, 21 |
Історія з Науково-технологічним центром України (НТЦУ) понад півроку хвилювала українське наукове співтовариство. «ДТ» уже писало про серйозну кризу в червні минаючого року, коли Адміністративна рада НТЦУ запропонувала припинити діяльність в Україні та перейти до іншої країни. Ситуація настільки загострилася, що було надіслано телеграми Президентові й до Кабміну України.
Як відомо, головна мета НТЦУ — забезпечити роботою науково-технічних фахівців, котрі раніше трудилися у військовій сфері, аби вони не шукали притулку в екзотичних країнах. НТЦУ, крім регулярних проектів, організації конференцій, підтримує поїздки українських учених для пошуків партнерів до інших країн. Центр платить гроші тим українським інженерам, хто хоче запатентувати за кордоном винахід або ноу-хау. Уже є десятки успішних прикладів, коли за гроші НТЦУ отримано патенти США.
«Принцип проекту в тому, — розповів Ів Кармел, виконавчий директор НТЦУ, — що низка країн-донорів (нині це Канада, США та ЄС) надає фінансування. 2002 року ми планували вкласти в розвиток науки України 14 мільйонів доларів, а 2003-го — вже 17 мільйонів доларів. 2004 року маємо намір вкласти 20 мільйонів доларів. У нас розвивається ще одна партнерська програма. За нею фінансування здійснюють комерційні організації — західні компанії, зацікавлені в дослідженнях, проведених інститутами України. Готуємо програму, яка дозволить знайти механізм, аби й українські компанії фінансували вчених, котрі розробляють прилади для застосування у виробництві...
Український уряд узяв на себе зобов’язання — забезпечити НТЦУ приміщенням для повноцінної роботи. Через проблеми з ним ми були змушені призупинити фінансування всіх регулярних українських проектів і не відновимо субсидування до того моменту, поки уряд України не повернеться до своїх зобов’язань щодо надання приміщення, де можна нормально працювати. Потрібно знайти шлях, з допомогою якого ситуацію вдасться вирішити з урахуванням обопільного бажання сторін».
Академік НАНУ Ярослав ЯЦКІВ:
— Організація забезпечує фінансування понад 200 наукових проектів в Україні, фінансово підтримує більш як 5000 вчених та інженерів. За час роботи НТЦУ забезпечив фінансування науково-технічної сфери України в розмірі 65 мільйонів доларів за рахунок коштів країн-донорів. На жаль, форс-мажорні обставини змусили НТЦУ переїхати до маленької кімнатки в іншому будинку й обслуговувати Грузію, Узбекистан, тобто проекти країн, де не задіяний уряд України. Але вже видно світло наприкінці тунелю — після важкого періоду обстановка поліпшилася. Нині центр переїхав на вул. Каменярів, 21.
Проте між членами адміністративної ради НТЦУ виникла дискусія: коли можна буде припинити форс-мажорні обставини? Одні вважають, що це можна зробити вже після переїзду до нового будинку. Інші переконані: розпочинати роботу з науковцями України й виплачувати їм зарплату можна лише тоді, коли будинок буде повністю обладнано й запрацює система телекомунікацій. Сьогодні тут працює лише один телефон, а потрібно мати повну операційну систему, яка забезпечувала б зв’язок із світом.
— Коли реально українські вчені зможуть розпочати роботу над проектами?
Борис Атаманенко, перший заступник виконавчого директора НТЦУ:
— Лихо не без добра — загострення ситуації допомогло здолати труднощі на цьому шляху. Сподіваюся, ситуація сьогодні позитивна. Україна вперше задовольняє всі вимоги, висунуті міжнародним співтовариством до функціонування такої організації. Уряд України практично виділив усі фінанси, передбачені угодою. Гадаю, на впорядкування приміщення піде місяців зо два. Після цього рада ухвалить рішення про закінчення форс-мажорних обставин, і українські вчені, котрі уклали договори з НТЦУ, отримуватимуть зарплату. Розпочнеться повноцінна робота...
Академік Ярослав Яцків:
— Як я розумію, наші вчені настільки звикли працювати без зарплати, що дослідження вони й не припиняли. Хотів би ще зазначити ось що — американська сторона в рамках договору про співробітництво Національного космічного агентства й НАСА фінансує нашу участь у діяльності міжнародної космічної станції. На раді НТЦУ схвалено більшість проектів із сорока, фінансованих у рамках цієї співпраці. Отож я настроєний вельми оптимістично — це хороший подарунок українським вченим, котрих чимось приємним радують рідко...
Крім того, на раді ухвалено багато партнерських проектів, розглядалося питання про приєднання до НТЦУ Таджикистану й Молдови. Адміністративна рада схвалила рішення Азербайджану ввійти в НТЦУ.
Ось що про цю подію розповів оглядачеві «ДТ» Аріф Кулієв, секретар посольства Азербайджану в Україні:
— Усі процедурні питання стосовно вступу Азербайджану до НТЦУ уже вирішено. Залишається ратифікація парламентом цієї угоди, і країна стає дійсним членом НТЦУ. Це дасть змогу нашим науковцям брати активнішу участь у роботі світового наукового співтовариства.