У наукових установах НАН України переходять на неповну зайнятість. Оптимізація" триває?
Група дослідників надіслала на ім'я прем'єр-міністра В.Гройсмана і президента НАНУ Б.Патона звернення з приводу запровадження режиму неповної зайнятості в наукових установах Національної академії наук України.
Власне, проблема ця "не першої свіжості": переведення наукових працівників на неповний робочий час - уже усталена практика в НАНУ. Скорочений робочий тиждень, вимушені відпустки, неповна зайнятість - 0,8%, 0,75, півставки. Торік було оголошено і частково проведено "оптимізацію структури установ" академії, що означає об'єднання або ліквідацію підрозділів, скорочення штату та звільнення працівників. За даними НАНУ, станом на 1 січня 2016 р., тобто до оптимізації, в системі академії працювало понад 37 тис. осіб, з них - 18348 наукових працівників. Офіційних даних за минулий рік іще не оприлюднено.
Підвищення мінімальної заробітної плати і пов'язане із цим підвищення посадових окладів, не підкріплене реальними коштами, поставило адміністрацію наукових установ у складне становище. З одного боку - нестача коштів, а з іншого - норма закону, яка забороняє допускати фінансову заборгованість.
У ситуації, коли коштів фонду заробітної плати для стовідсоткової виплати зарплати бракує, і при цьому ніхто не пояснює причин цього (наприклад, президія НАНУ не задоволена окремими показниками діяльності установи), адміністраціям не залишається нічого іншого, як переводити всіх працівників на неповну зайнятість.
Профспілкові комітети низки наукових установ Львова і Києва не погодили штатного розпису, який "узаконює" режим неповного робочого часу протягом 2017 року. Голова профкому Інституту фізики конденсованих систем доктор фізико-математичних наук Андрій Трохимчук в інтерв'ю DT.UA аргументує рішення колективів наукових установ так.
- Якщо НАН України недофінансовується, а її керівний орган - президія - не в змозі переконати уряд збільшити бюджетне фінансування, то тоді він зобов'язаний зробити одне з двох: або розподілити суму нестачі фінансування рівномірно між усіма установами НАНУ, або озвучити критерії, за якими фінансування може рівномірно розподілитися між установами.
- Тобто ви за те, щоб цей процес був справедливий і прозорий?
- Саме так. Тому й вирішили скористатися наданим законодавством правом і не погодили штатних розписів установ на 2017 рік. Річ у тому, що в роз'ясненнях щодо застосування Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Міністерство соціальної політики України зобов'язало державні адміністрації взяти на контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, недопущення "зрівнялівки" в розмірах заробітної плати, скорочення та переведення працівників на неповний робочий час. Запровадження режиму неповної (в окремих випадках до 50%) зайнятості працівників є порушенням норм чинного законодавства про працю, а крім того, - порушенням галузевої Угоди між НАН України та профспілкою працівників НАНУ щодо стовідсоткової виплати їм заробітної плати.
Хочу наголосити: ми усвідомлюємо, що глобальною причиною фінансових проблем у НАН України є неприпустимо низький рівень обсягів бюджетного фінансування урядом наукової сфери України в цілому. Однак ми свідомо не акцентуємо уваги на цьому чиннику, оскільки, на нашу думку, механічне збільшення обсягів бюджетного фінансування академії без реформування діючої системи розподілу коштів між установами НАН України лише тимчасово послабить гостроту проблем. Тому на даному етапі ми домагаємося, щоб наш роботодавець - президія НАН України, відповідно до чинного законодавства, виконувала свої функціональні обов'язки, які, крім усього іншого, передбачають рейтингування установ шляхом проведення атестації та використання результатів цього рейтингування при розподілі бюджетного фінансування, і, по-друге, надав можливість установам академії працювати зі 100-відсотковою зайнятістю.
Звернувшись до керівництва НАНУ, ми виклали своє бачення першочергових заходів для розв'язання проблеми. Якщо ж питання неповної зайнятості не вирішуватиметься або будуть спроби блокувати діяльність наукових установ (нібито через те, що штатні розписи не погоджені профспілковими комітетами), то в нас не залишиться іншого виходу, як звернутися до суду.
- Дослідники нарікають на те, що система розподілу коштів "не зав'язана на якість наукових досліджень". Як таке може бути, що провідним інститутам академії бракує коштів на зарплату? Адже відомо, що, зокрема, торік були інститути, які фінансувалися стовідсотково.
- Непрозорість та відсутність залежності рівня фінансового забезпечення установ від ефективності їхньої роботи - одна з головних вад системи розподілу бюджетних коштів у НАНУ. Незрозуміла також практика фінансування самої президії академії за окремою бюджетною програмою. Як результат - недофінансування основної бюджетної програми НАН України не позначається на фінансовому стані її керівництва. Вже вкотре ми звертаємося до президії з проханням, щоб на веб-сторінці НАНУ було подано максимально повну інформацію про фінансовий стан, чисельність працівників по кожній з установ, включно з президією академії, за останні п'ять років. Ще одне питання: чи потрібна в структурі фінансування академії така бюджетна програма, як "Медичне обслуговування працівників НАН України"? Адже очевидно, що це обслуговування доступне не всім працівникам академії. У кращому разі програмою можуть скористатися лише ті її працівники, які проживають у Києві. Чи не доцільніше було б використати ці 65 млн грн бюджетних коштів на заробітну плату?
На сьогодні ще достеменно невідомо, якою буде загальна цьогорічна картина фінансуванням наукових установ НАНУ. Статистика ж минулого року свідчить, що розподіл фонду заробітної плати по академічних установах був дуже нерівномірним. Так, за даними президії НАНУ, станом на початок серпня 2016 р. зі 181 установи академії лише 40 і, звісно, президія мали обсяги фінансування, що давали змогу стовідсотково виплачувати зарплату впродовж року. Фінансування всіх інших установ було недостатнім. Серед них - і лідери рейтингу цитування (за даними наукометричних баз даних Web of Science та Scopus) Інститут теоретичної фізики ім. М.Боголюбова, Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", Інститут фізики, Інститут фізіології ім. О.Богомольця, Інститут ядерних досліджень та багато інших. В окремих установах нестача коштів становила від 4 до 6 місяців.
Звичайно, ми раді за наших колег з Інституту кібернетики ім. В.Глушкова (штат 677 працівників), Інституту відновлюваної енергетики (219), Інституту харчової біотехнології та геноміки (113), Інституту еволюційної екології (194), Інституту економіки та прогнозування (310), Технічного центру (86), Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору (112), які торік були профінансовані стовідсотково. Єдине, що хотілося б знати, - якими критеріями послуговується президія НАНУ? Щоб колективи і наших установ мали можливість працювати над поліпшенням своїх показників і так само отримувати стовідсоткове фінансування.
При цьому президія НАНУ в найбільш привілейованому становищі. Для порівняння: фонд оплати праці Інституту ядерних досліджень (627 працівників) торік становив 21,8 млн грн, а на утримання президії академії (300 осіб) було виділено 26,9 млн грн. У 2017 р. загальний обсяг асигнувань за основною бюджетною програмою НАНУ "Фундаментальні дослідження…" збільшено на 27,3%, а на діяльність президії, яка фінансується за окремою бюджетною програмою, виділено більш ніж удвічі більше - на 56,4%. Про абсурдність такого підходу свідчать цифри: на одного працівника наукових установ припадає в середньому 74 тис. грн на рік, тоді як на одного працівника президії - майже 188 тис. грн на рік. Тут іще раз хотілося б наголосити, що це аж ніяк не заздрість до високих зарплат шановних чиновників від науки. Проблема в тому, що стовідсоткове задоволення їхніх потреб не стимулює, а, скоріш за все, гальмує виконання ними організаційних функцій із забезпечення повноцінної діяльності НАНУ.
Хочемо також нагадати, що, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", питанням реформування системи бюджетного фінансування науки мав би займатися окремий орган - Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, головою якої за посадою є прем'єр-міністр України. Проте з незрозумілих причин, порушуючи норми закону, уряд досі ще не затвердив навіть Положення про цю раду, хоч відповідно до ч.14 розділу VI закону це мало бути зроблено ще в липні 2016 року! Адже, якби цей орган уже функціонував, дослідникам не доводилося б витрачати свій час на функції, які не мають жодного стосунку до наукової діяльності, а уряд володів би повною інформацією про стан справ як у НАНУ, так і науковій сфері України в цілому.
Без перебільшення, нині настав момент істини, і ми приречені змінити цю систему! Тільки тоді у нас з'явиться шанс виправити ситуацію і гідно зустріти 100-річний ювілей Національної академії наук - одного з символів державності України! А як ні - то цей ювілей перетвориться на бенкет під час чуми…
Ситуацію в окремо взятій науковій установі - Інституті теоретичної фізики ім. М.Боголюбова - прокоментував завідувач лабораторії сильнокорельованих низьковимірних систем доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Сергій Шарапов.
- Наскільки я розумію, проблема виникла через брехню і маніпуляцію Кабміну, коли оголошується про підвищення заробітної платні, а гроші для цього не виділяються.
Особливо неприємно, що навіть після минулорічного скорочення на 12 наукових працівників (а на сьогодні в інституті їх працює всього 97) цього року я вже написав заяву про перехід на 0,75 ставки за "власним бажанням". Так зробила більшість наукових працівників ІТФ, і тільки наймолодшим вдалося або зовсім не скорочувати зарплатню, або скоротити її на трохи менший відсоток.
Особисто я і переважна більшість моїх колег не знайомі з критеріями розподілу грошей. У мене, наприклад, є запитання до президії НАНУ: "Чому мій інститут, який 2016 року отримав відзнаку "Лідер науки України 2016.Web of Science Award", не отримує повного фінансування?" Мені відомо, що в багатьох інститутах, як і в моєму, відбулися скорочення працівників та об'єднання відділів. Але я не чув, щоб у НАНУ закрили хоча б один інститут, який визнали б неефективним. Дуже важко повірити, що абсолютно всі інститути в НАНУ мають однаковий рівень.
З іншого боку, можна зрозуміти логіку керівництва, яке бачить, що навіть після скорочення НАНУ, яке проведено за наказом Кабміну, достатньої кількості грошей для тих, хто залишився, все одно не виділяється. Тому, провівши скорочення, потім просто отримаєш іще менше грошей.
В умовах недостатнього фінансування не може бути добрих рецептів, бо коштів на повну зайнятість однаково не вистачить. Ми це побачили у власному інституті, коли заради підтримки молодих довелося ще більше скоротити зарплатню літнім співробітникам. Також зрозуміло, що неможливо за однаковими критеріями оцінювати теоретиків та експериментаторів, природничників і гуманітаріїв. Однак у НАНУ 3 лютого 2016 р. було затверджено нову Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України. Інститут теоретичної фізики вже пройшов таке оцінювання, і те, як воно відбувалося, хоч трохи, але нагадувало процедуру, яку я бачив, коли працював у Швейцарії. Було б добре, якби всі установи НАНУ пройшли таке оцінювання, а кошти були б розподілені за його результатами. Наскільки мені відомо, певний перерозподіл коштів (хай і на кілька відсотків) згідно з результатами оцінювання відбувся у Відділенні фізики та астрономії, але не між різними відділеннями академії.
НАНУ повинна активніше боротися із псевдонаукою всередині самої ж академії. Наприклад, потрібно без вагань закривати видання, які від імені Національної академії наук публікують псевдонаукову маячню. Навіть якщо її авторами є академіки НАНУ. Це теж допоможе зберегти кошти.