UA / RU
Підтримати ZN.ua

Підгнило щось у ВАКському королівстві…

Захист дисертацій і постійні спроби представників українського бомонду стати членами академій — невмирущі теми на газетних шпальтах...

Автор: Олександр Рожен

Захист дисертацій і постійні спроби представників українського бомонду стати членами академій — невмирущі теми на газетних шпальтах. Бажання за будь-яку ціну приєднатися до сонму «безсмертних» і в такий спосіб начебто підняти свою значущість у суспільстві «Дзеркало тижня» вже досліджувало на прикладі багатьох представників так званої еліти: Нестора Шуфрича, Андрія Деркача, Дмитра Табачника… Різке зниження моральних критеріїв та професіоналізму всередині самого наукового товариства багато хто пов’язує з тими чималими матеріальними пропозиціями, що ними спокушають науковців здобувачі наукових титулів із числа нуворишів.

А втім, і в самій науці далеко не все чисто. Дослідники дуже часто нарікають на те, що кандидатські і докторські дисертації, що їх захищають професійні вчені, сьогодні зовсім не того рівня, який був іще років двадцять тому. Інколи суперечки навколо особливо одіозних дисертацій наукових працівників (тобто людей, які постійно і професійно займаються дослідженнями в науково-дослідних установах та університетах) виходять далеко за межі інститутів і призводять до того, що вчені, які зазвичай відомі своєю терпимістю і небажанням виносити сміття з хати, раптом ідуть стінка на стінку. Чому? Це пояснюють по-різному: одні науковці — бажанням підтримати свого колегу, який, на їхній погляд, заслуговує високого звання, інші — тим, що за «державу обидно», а відтак ставлять собі за мету відстояти чистоту наукових принципів. Інакше, стверджують вони, наука у нас в країні найближчим часом перетвориться взагалі невідомо на що.

Яскравим прикладом такої «битви титанів» може слугувати боротьба, яка точиться ще з 2005 року, навколо докторської дисертації під досить довгою, але надзвичайно інтригуючою назвою: «Глобальні і регіональні коливання (зміни) клімату та можливі екологічні наслідки від них на території України: напівемпіричні моделі, сценарії» співробітника Інституту геофізики НАН України Світлани Бойченко. Не викликає сумніву, що проблема глобальних кліматичних змін, виявлення їхніх причин має не тільки наукове значення, вона привертає до себе пильну увагу населення та урядів багатьох країн. Отже, щодо суспільного та наукового значення дисертаційної роботи ніхто претензій не мав. Але от щодо змісту…

Претензії в опонентів виникли вже починаючи з прикрої помилки в назві, а далі…

А втім — ніяких журналістських оцінок, тільки цитати з відгуків, рецензій та інших офіційних документів, що їх відправляють до ВАКу. Разом вони малюють достатньо виразну картину, яка навряд чи потребує якихось спеціальних коментарів.

Отже: хроніка подій навколо дисертації.

10 листопада 2005 року С.Бойченко захищається на спецраді Д41.090.01 Одеського державного екологічного університету. Рішення спецради: не присвоювати наукового ступеня доктора наук.

Заступник директора Інституту геофізики НАНУ доктор геологічних наук В.Бахмутов, безпосередній керівник С.Бойченко, пише: «Я ознайомився з рукописом, який викликав дуже багато зауважень і дійшов висновку, що автор не володіє математичним апаратом, яким оперує, не володіє фактичним матеріалом, безпідставно маніпулює даними, а результати не обґрунтовані ні теоретично, ні експериментально…

Загальний рівень, на якому виконано роботу, — рівень курсових або дипломних студентських робіт…

В багатьох випадках не можна зрозуміти, до яких результатів автор має безпосереднє відношення, а які запозичені з літературних джерел.

Неодноразово автор викладає загальні добре відомі факти або наводить різні довідкові параметри, які до виконання роботи відношення не мають і тільки штучно збільшують її обсяг…

Здобувач не володіє фактичним матеріалом, яким оперує…».

Професор Віталій Прусов, завідувач відділу фізики атмосфери Україн­ського науково-дослідного гідро­метеоро­логічного інституту, проаналізувавши дисертацію, робить такі висновки: «Викликає великий сумнів те, що С.Бойченко є автором і виконавцем дисертації.

Четвертий, п’ятий та шостий розділи дисертації базуються на результатах, які були отримані С.Бойченко у кандидатській дисертації п’ять років тому.

Виникає питання щодо обґрунтування призначення дисертації, в якій в основному розглядаються питання глобальних і регіональних коливань (змін) клімату, провідною установою Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем та офіційних опонентів В.Антоненка та Г.Міліневського, оскільки мені не відомі опубліковані наукові праці ані співробітників цієї установи, ані цих опонентів, які були б присвячені дослідженням проблем клімату та його змін».

На недбалість у термінології та поданні матеріалу звертають увагу багато рецензентів. Вони підкреслюють, що хибне використання термінів часто-густо призводить до безглуздя. До того ж підступна схожість помилок у наукового керівника роботи і здобувача переконують опонентів у несамостійності цієї роботи:

«Аналіз змісту наукових публікацій С.Бойченко та деяких одноосібних публікацій її наукового керівника В.Волощука дозволяє виявити й значну несамостійність отриманих здобувачем ученого ступеня доктора наук результатів…

Про це говорить разюча схожість стилів викладення і навіть характерні для обох авторів помилки та недоліки в оформленні рисунків.

Власне кажучи, це видно й з поданої В.Волощуком апеляції, що є в матеріалах справи С.Бойченко. І в рукописі дисертації, і в апеляції В.Волощука бачимо однакові граматичні помилки та кальки з російської мови: «приймав участь» (правильно — «брав участь»), «наступне» («таке»), «захист проходив» («відбувався»), «з ціллю» («з метою»), «приносить… збитки» («завдає збитків»), «відносно» (у контексті сказаного — «щодо»), «наносить ображення честі і достоїнства» («ображають честь і гідність»), «вносить… внесок» («є внеском»), «регіоналізації клімату» (без коментарів).

Експерт вимушений констатувати, що, незважаючи на висловлений в одному з відгуків на автореферат сумнів щодо авторства дисертаційного дослідження, це, вочевидь, не стало підставою для глибокого дослідження представленої до захисту дисертації в спеціалізовану вчену раду. Воно ж могло б виявити і численні випадки використання результатів кандидатської дисертації».

Завідувач кафедри теоретичної та експериментальної ядерної фізики Одеського національного політехнічного університету професор В.Русов розвиває тему, використовуючи у своєму відгуку такі вирази: «Апофеоз неуцтва досягається в підрозділі 1.3…

Розглядати далі решту розділів не має сенсу. Таким чином, подана дисертація не відповідає вимогам п.13 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а її автор С.Бойченко не може претендувати на присудження їй наукового ступеня доктора географічних наук».

І все ж у листопаді 2006 року відбувається так зване «продовження процедури захисту» в спецраді Д41.090.01 з дозволу президії ВАК і всупереч вимогам ВАК! Це, як мовиться: «не можна, але якщо дуже хочеться, то можна». Тому — рішення: присвоїти науковий ступінь доктора наук.

У квітні 2007 року — експертиза дисертації в експертній раді ВАК. За результатами таємного голосування одноголосно ухвалено негативне рішення.

В експертному висновку наведено таку мотивацію:

«Обґрунтованість та достовірність наукових даних недостатня. Для розгляду глобальних і регіональних аспектів клімату широко використовувалися неоднорідні дані, зняті з графіків, представлених у широковідомих монографіях і навіть у підручниках з кліматології.

Дані інструментальних спостережень за кліматологічними показниками території України використані лише за період до 1990 р., власне використані дані ще кандидатської дисертації (2001 р.). Проігноровано період 1990—2005 рр., протягом якого, за даними Міжнародної групи експертів зі змін клімату, відбулися найбільш істотні зміни глобального клімату. Цей факт говорить про свідоме заниження рівня обґрунтованості регіональних моделей, сценаріїв та прогнозів для території України, розроблених на штучно обмежених рядах даних.

Наукова новизна більшості отриманих здобувачем результатів сумнівна. На нашу думку, здобувачка, не маючи відповідної освіти в галузі фізики, астрономії, не володіючи матеріалами останніх досліджень видатних кліматологів у цій галузі, взялася за вирішення надзвичайно складної проблеми і не змогла вирішити її.

Із 49 робіт, опублікованих за темою дисертації, безпосередньо здобувачу належить усього сім статей, в яких представлені, в основному, лише другорядні питання, що розглянуті в дисертації. Значну несамостійність отриманих здобувачем ученого ступеня доктора наук результатів дозволяє виявити й аналіз змісту наукових публікацій С.Бойченко та одноосібних публікацій наукового керівника її кандидатської та наукового консультанта докторської дисертації В.Волощука.

Чого варта, наприклад, новизна напівемпіричних моделей, які використано в дисертації? Експерти відзначають: «На прикладі моделі (3) докторської дисертації, можна легко впевнитися, що вона відрізняється від моделей (3) — (4) в роботі В.Волощука «Про можливості зміни середньорічного температурного режиму України в першій половині ХХІ століття лише застосуванням різних математичних позначень одних і тих же величин…».

Виявлені факти підпадають під дію пункту 16 «Порядку присудження наукових ступенів…» (№ 423 від 7 березня 2007 року), згідно з яким у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело є підставою для порушення клопотання про позбавлення його наукового ступеня.

Отримані здобувачем результати не розв’язують справді важливих наукових або науково-прикладних проблем…

14 червня 2007 року — затвердження атестаційного висновку експертної ради ВАК України щодо дисертаційної роботи і відмова у видачі диплома доктора наук С.Бойченко (постанова
№ 14-07/5).

26 червня 2007 року в бій вступає важка артилерія: члени НАНУ звертаються до президії ВАК. Водночас С.Бойченко подає апеляцію, створюється апеляційна комісія.

На підставі подання відділу природничих наук НАНУ президія ВАК України створює комісію для розгляду апеляції С.Бойченко. До її складу входять доктори геолого-мінералогічних, технічних та географічних наук. Очолює комісію доктор фізико-математичних наук. Професійна належність членів комісії має значення —невдовзі вона стане причиною закидів з боку опонентів.

А тим часом комісія робить висновок: «дисертаційна робота Бойченко С. «Глобальні і регіональні коливання (зміни) клімату та можливі екологічні наслідки від них на території України: напівемпіричні моделі, сценарії» є завершеною кваліфікаційною роботою, яка за науковою новизною, практичною і теоретичною значимістю, обґрунтованістю висновків і наукових положень відповідає вимогам ВАК України щодо дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.09 — метеорологія, кліматологія, агрометеорологія.

У зв’язку з цим апеляційна комісія рекомендує президії ВАК України скасувати постанову президії ВАК України № 14-07/5 від 10 травня 2007 р. про відмову у видачі Бойченко С. диплома док­тора наук і затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д41.090.01 Одеського державного екологічного університету щодо дисертації Бойченко С. …про присвоєння їй наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.09 — метеорологія, кліматологія, агрометеорологія».

І це попри численні негативні відгуки провідних спеціалістів. «У цілому, — пише в своєму відгуку заввідділом Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту доктор фізико-математичних наук Вазіра Мартазінова, — дисертаційна робота, представлена С.Бойченко, оформлена у відповідності з вимогами ВАК України. Однак читати й сприймати роботу важко через, по-перше, непрофесійну мову автора, по-друге, безліч беззмістовних фраз, які не мають доказової бази, про що свідчать практично всі відгуки по цій дисертації».

Однак у вересні 2007 року постанова президії ВАК України № 14-07/5 скасовується, затверджується рішення про присудження наукового ступеня доктора наук…

І відповідь протилежної сторони не забарилася: з листа дев’яти док­торів географічних наук, які представляють провідні наукові та освітні установи України, — членів експертної ради — до голови ВАК України В.Мачуліна: «Проаналізувавши атестаційну справу, рукопис дисертаційної роботи та автореферат С.Бойченко, експертна рада дійшла висновку про невідповідність рівня її дослідження вимогам ВАК України щодо присудження наукового ступеня доктора географічних наук.

Перегляд цього рішення з дозволу президії ВАК не спеціалістами в даній науковій галузі є не тільки порушенням існуючого порядку присудження наукових звань, а й наукової етики, приниженням честі і гідності членів експертної ради з географічних наук — представників провідних наукових і освітніх центрів України.

Виходячи зі сказаного вище, просимо призупинити постанову президії ВАК про присудження С.Бойченко наукового ступеня доктора наук, звернувши при цьому увагу на невідповідність її дисертації вимогам «Порядку присудження наукових ступенів…» (№ 423 від 7 березня 2007 року), особливо пункту 16, що є підставою для порушення клопотання про позбавлення її наукового ступеня».

P.S. Останню крапку в цій хроніці не поставлено. Сторони вперто стоять на своїх засадах. Доктори наук з кліматології без тіні сумніву вважають, що потрібно боротися до кінця, бо майбутнє їхньої науки залежить від чистоти рядів дослідників. Їхнім опонентам із високими академічними званнями теж начебто незручно поступатися — «честь мундира» дається взнаки…

Втім є надія, що академіки просто не читали матеріалів дисертації — «не царское это дело», тобто не справа академіка грубезні томи гортати…

Можливо, коли прочитають, рішення буде іншим. А втім…