Вже сьомий рік поспіль з ініціативи Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії (ННДІУВІ) в Україні проводиться Міжнародний конкурс з українознавства. Але нині він під загрозою зриву. До початку другого, завершального, туру залишається менше ніж тиждень. Фіналісти пакують валізи і купують квитки до Києва, а наказу Міністерства освіти і науки, за яким конкурс має право на життя, досі немає.
Від різноманітних олімпіад та інтелектуальних змагань Міжнародний конкурс з українознавства вигідно відрізняється кількома особливостями. Він відкритий (узяти участь може кожен бажаючий без погодження у школі-районі-області). І він не дає ніяких бонусів у вигляді додаткових балів при вступі до вищих навчальних закладів (отже, у ньому беруть участь не з прагматичних міркувань).
Цікаво, що найбільше робіт для участі в конкурсі надходить із так званих російськомовних областей. Цього року в лідерах Харківська (94 учасники), Донецька (73) та Одеська (52) області.
Лілія Мартинець, учитель українознавства багатопрофільної гімназії №150 м. Донецька, науковий керівник переможців конкурсу 2011-го та 2012 років, підкреслює: "Подібних конкурсів, спрямованих на формування духовних і культурних цінностей, мало. Ми звикли, що українознавство - це пісні й обряди. Насправді, це ціла філософія. І тут відкривається широкий простір для досліджень. На конкурсі панує особлива доброзичлива атмосфера. Імпонує відкритість і чесність цього інтелектуального змагання".
Минулорічний призер Сергій Грицанюк, випускник Калуської гімназії, що на Івано-Франківщині, розповідає: "Я мрію стати скульптором, тому обрав темою свого дослідження творчість калуських скульпторів. Упевнений, що для моєї майбутньої професії це надзвичайно корисно. Конкурс важливий для мене й тому, що на ньому я познайомився із цікавими особистостями. І не лише з однолітками. А крім того, це чудова нагода побачити Київ".
Зазвичай конкурс проводиться у два етапи: перший - заочний і другий - фінальний, у якому беруть участь автори кращих робіт. Проведення останнього етапу й опинилося сьогодні під загрозою зриву, оскільки до його відкриття - 27 березня - залишається зовсім мало часу, а Міносвіти так і не видало наказу про проведення VII Міжнародного конкурсу з українознавства.
Офіційна причина - положення про конкурс не затверджене Міністерством освіти і не зареєстроване в Мін'юсті. Як повідомляється у відповіді Міносвіти на наш запит, проект положення "не відповідає вимогам законодавства, зокрема Положенню про всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідних робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності".
Однак конкурс з українознавства має статус міжнародного. Чому ж положення про нього має відповідати Положенню про всеукраїнські олімпіади, турніри, конкурси? Очевидно, міністерству потрібно було б підготувати і затвердити у Кабінеті Міністрів положення про міжнародні конкурси або внести поправки до існуючого.
Чи знав про проблему із затвердженням організатор - ННДІУВІ? Лідія Дворніцька, співробітниця інституту, розповідає: "Пакет документів, необхідний для затвердження Положення про Міжнародний конкурс з українознавства ми подали до Міносвіти ще в липні 2012 року. Візували положення і пакет документів в департаментах МОНМС самостійно: спеціалісти робили пропозиції і зауваження, а ми вносили відповідні зміни до тексту положення.
Під проектом наказу про затвердження положення поставили свої підписи О.Єресько (департамент загальної середньої та дошкільної освіти), О.Якименко (департамент наукової діяльності та ліцензування), С.Даниленко (департамент економіки та фінансування).
Але в січні 2013 року ми були змушені оновити пакет документів, бо попередній уже застарів (змінилися дати - почався 2013 рік, відбулися деякі зміни в керівництві МОНМС). Коли в лютому 2013 року ми прийшли до юридичного відділу, щоб забрати опрацьований його фахівцями оновлений проект нашого положення, виявилося, що його немає. Ми обійшли багато кабінетів - Є.Суліми, Б.Жебровського, О.Єреська, О.Якименка, О.Ворошиловського, але знайти документи не вдалося. Довелося терміново готувати новий пакет, який було подано на розгляд МОН 1 березня 2013 року.
А 14 березня нам повідомили, що знайшлися обидва пакети і висловили певні зауваження щодо змісту положення. Тепер маємо внести зміни".
Але виникла ще одна проблема. Як повідомила Л.Дворніцька, у зв'язку з реорганізацією Міносвіти Міністерство юстиції не може прийняти документи на старих бланках МОНМС, а нових іще немає. Отже, підписані документи втратили чинність, і все треба починати з початку.
Лілія Гриневич, голова парламентського комітету з питань науки і освіти, наголошує: "Відповідь міністра освіти і науки Табачника Д.В. на звернення комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти стосовно проведення УІІ Міжнародного конкурсу з українознавства є черговою відпискою. Так, профільне міністерство начебто сприятиме проведенню конкурсу після реєстрації його положення у Міністерстві юстиції в "установленому порядку". Та чиновники з міністерства чомусь забули, що в установленому порядку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731, саме міністерство (а не ННДІУВІ) повинно подати на державну реєстрацію копію наказу та затвердженого ним положення про конкурс упродовж п'яти робочих днів після його ухвалення. Однак міністерство до цього часу навіть не спромоглося підготувати відповідний розпорядчий акт. Акцентуючи нині на тому, що Положення про Міжнародний конкурс з українознавства начебто не відповідає вимогам законодавства, міністерство за вісім місяців так і не спромоглося офіційно надати базовій установі з проведення конкурсу відповідні зауваження чи рекомендації. Більше того, міністерство не дало згоди на проведення конкурсу за "старим" положенням, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2007 №91. Усі ці факти, безперечно, є підтвердженням свідомого перешкоджання міністерства у проведенні Міжнародного конкурсу з українознавства".
На сайтах окремих шкіл та районних методкабінетів розміщено інформацію про проведення міжнародних та всеукраїнських конкурсів для учнів загальноосвітніх навчальних закладів у 2012–2013 навчальному році. Там не згадується конкурс з українознавства, але є математичний конкурс "Кенгуру", конкурс з фізики "Левеня", інтерактивний природничий конкурс "Колосок", конкурс юних істориків "Лелека", конкурси з російської мови "Лукоморье" та "Русский медвежонок".
За всієї поваги до цих інтелектуальних змагань слід зауважити - участь у них платна. Зрозуміло, що для проведення будь-якого змагання потрібні кошти. Але поруч із комерційними конкурсами мають існувати безплатні. Наш запит щодо того, до яких планів заходів включений міністерством освіти Міжнародний конкурс з українознавства, МОН проігнорувало.
Що буде далі з Міжнародним конкурсом з українознавства - невідомо. Директор ННДІУВІ професор Петро Кононенко звертався з листом до міністра освіти і науки, але відповіді не дочекався. І наше прохання надіслати копію відповіді міністра директору ННДІУВІ прес-служба МОН також "не помітила".
Павло Полянський, голова правління Центру освітнього моніторингу, акцентує: "Аргументація щодо "непереборності" процедур погодження положення про конкурс - для необізнаних. Якби в міністерстві захотіли, то справа зайняла б лише декілька робочих днів. Отож питання лежить не у площині виключно освітньої проблематики. Нічим іншим, на мою думку, як сепаруванням конкурсів за політичними мотивами, не можна пояснити те, що змагання з державницької тематики, про яке йдеться, позбавляється підтримки.
Такі "руськоміровські" симпатії керівників профільного міністерства виразно проявлялися й раніше: скандально відомі проекти концепцій мовної та літературної освіти, переписування підручників з історії України для учнів 5-х класів, вилучення з програми ЗНО з історії України помітних постатей української минувшини. Оскільки керівники ННДІУВІ лояльно відмовчалися тоді, коли громадськість протестувала проти цих акцій міністерства, то, швидше за все, йдеться не про зведення рахунків за прояв громадянської позиції, а саме про ідеологічний чинник".
Кілька років тому схожа історія була і з XI Міжнародним конкурсом з української мови імені Петра Яцика. Тоді організатор - Ліга українських меценатів - так само напружено до останнього чекав "благословення" Міносвіти на проведення конкурсу. І звернення до міністра також залишилося без відповіді. І чи не за тиждень до початку конкурсу стало відомо, що Міносвіти взагалі вийшло з числа організаторів Конкурсу з української мови імені Петра Яцика, поклавши цю справу на Лігу українських меценатів.
Можливо, така доля спіткає і Міжнародний конкурс з українознавства. До чого це призведе - сказати поки що важко. Досвід учить: усе, що не підконтрольне Міністерству освіти, не має шансів на підтримку.
На сайті МОН читаємо інформацію про нараду з питань проведення всеукраїнських інтелектуальних змагань серед школярів під керівництвом заступника міністра Б.Жебровського: "Відзначаючи важливість проведення інтелектуальних змагань для підтримки обдарованої молоді, заступник міністра застеріг від включення у рейтинг навчальних закладів та областей тих змагань, які проводяться громадськими організаціями, фондами чи приватними установами. Адже участь у них є добровільною й відбувається за кошти учасників".
Сигнал досить тривожний.