Закладена в держбюджеті-2016 реорганізація НАНУ є нонсенсом
Міністерство фінансів на своєму сайті оприлюднило проект закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік", у якому в статті 30 ідеться про реорганізацію національних галузевих академій наук шляхом їх приєднання до Національної академії наук України. При цьому Міністерство освіти і науки визначено головним розпорядником бюджетних коштів, а НАНУ - відповідальним виконавцем.
Кабінет міністрів повинен до 1 січня 2016 р., тобто за місяць (!), забезпечити передачу всіх закладів, установ, організацій, які входять до складу галузевих академій, а до 1 серпня 2016 р. "...вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об'єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності".
Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи й етапи реорганізації Національної академії наук України (НАНУ) - головної наукової установи країни. Це - нонсенс, із юридичної точки зору, - таку думку в коментарі DT.UA висловив доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій Ігор Єгоров.
За словами І.Єгорова, стаття 30 проекту держбюджету-2016 суперечить як чинному Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", так і закону, що був прийнятий Верховною Радою у другому читанні 26 листопада 2015 р. Він зазначає, що у новій версії закону нічого не сказано про ліквідацію п'яти державних академій та злиття їх із НАНУ, а також про передачу Міносвіти повноважень щодо фінансування (виділено. - Л.С.). "Загалом, закон, що регулює бюджетні видатки на наступний рік, не повинен визначати основні заходи та етапи реорганізації головної наукової установи країни. Це - нонсенс, із юридичної точки зору. Прийняття закону про бюджет у такому вигляді може означати, що наступного року так само можна буде відновити все те, що ліквідується, та організувати ще якісь додаткові установи. Прецедент буде створено", - переконаний Єгоров.
Оскільки і Закон "Про наукову та науково-технічну діяльність", і проект закону про бюджет подавалися від уряду, то очевидні суперечності в цих законодавчих актах свідчать про те, що рівень координації у виконавчій владі вкрай незадовільний.
Ухвалений Верховною Радою 26 листопада ц. р. Закон "Про наукову та науково-технічну діяльність" гарантує самоврядність національних академій. Водночас, згідно з проектом закону про держбюджет-2016, рівень самоврядності буде значно знижений. "На жаль, в Україні поки що не сформувалася система, що дозволяла б на рівні всієї країни більш-менш об'єктивно визначити напрями проведення (і фінансування) досліджень та розробок. Значною мірою така робота проводиться саме в НАНУ. Але здійснюється вона через систему наукових рад, до складу яких входять представники інших секторів науки, промисловості та профільних міністерств та відомств. У Національній академії наук зосереджено понад 90% українських видань, які входять до найпрестижнішої світової бази даних наукових публікацій Thomson-Reuters.
Це, зокрема, свідчить про те, що НАН України залишається центром, де акумулюються якісні знання про найперспективніші напрями досліджень. Навряд чи передача МОН відповідних повноважень із прийняття рішень у частині визначення пріоритетів у фінансуванні науки приведе до позитивних результатів", - вважає Єгоров.
"Може, годилося б почати скорочення з "непрофільних" міністерств та відомств, а не з організацій, що безпосередньо задіяні у сфері досліджень і розробок?" - зазначає науковець.
"Шокова терапія" для академічної науки (особливо методи її проведення) викликала збурення в науковому середовищі.
Чому академії, як самоврядні організації, хочуть позбавити цілком законного права вирішувати питання власної реорганізації? Чи знали академіки, що їх планують "оптимізувати"? Напевне, знали, принаймні здогадувалися. Адже ще в проекті основних напрямів бюджетної політики на 2016 р., схваленому Кабміном 31.03.2015 р. (№314-р), пропонувалося передати НАНУ та інші галузеві академії до сфери управління Міністерства освіти і науки (крім Академії медичних наук, яку передбачалося підпорядкувати МОЗ). Втім, новий закон про науку, на який покладалося стільки сподівань, зокрема в питанні гарантування статусу самоврядності академій наук, для високопоставлених чиновників "не указ".
Дивують терміни проведення реорганізації, яка, на думку науковців, за всіма ознаками, є докорінним реформуванням науки в Україні. Чи реально до 1 серпня 2016 р., тобто в гранично стислі терміни, "вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об'єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності"? Чи можна за лічені місяці реформувати галузь, котра має активів на мільярди, потужну науково-дослідну базу, сотні НДІ, величезну кількість об'єктів по всій країні, до того ж сотні гектарів земель? І чи не приховується за цим перерозподіл майна в інтересах зацікавлених провладних осіб? На користь цієї версії, як зазначають наші співрозмовники, свідчить поширення міфів про неефективність та непотрібність вітчизняної науки.
Отож від першого шоку після новини про раптову "оптимізацію" науковці потроху оговтуються. І запитують себе - чи виживе українська наука після такої "шокової терапії"?