Досвід перекладу з мови мертвої на живу
Продовження. Початок у №№9,10,13
ВЕРСІЯ. Поняття із похмурих детективних історій. Що ж, розслідуємо, виведемо його на чисту воду і з’ясуємо справжнє і дійсне значення. «Вертере» — дійсно «крутити», а точніше «вертіти» (слова виросли з одного загальноєвропейського кореня). «Версус» — первісно борозна. Чи не правда, дещо несподіваний поворот значення? Подивимося, куди нас приведе ця борозна. «Версус» — також і «поворот» у танці. (Як у пісеньці часів непу: «Два шага налево, два шага направо, шаг вперед и поворот...») Адже це слово нам відоме ще з пишномовного XVIII століття. Звичайно, це — «вірш». Переклад грецького «стихос». Перші вірші насправді були піснями і танцями одночасно. Із чітким танцювальним ритмом (ритм — грецькою «лічба»). Кілька кроків («диподій») і поворот («стихос» — «версус»). Кінець лічби — кінець вірша. («Версифікація» — «віршування»). Цьому ж поняттю ми зобов’язані і словом «проза» (про+версус). «Крізь повороти», навпрошки, без лічби і танцю. Загалом: звичайна спокійна хода. Без пританцьовування. Пам’ятаєте, герой Чехова сказав: «Я вам не Спіноза якийсь, щоб ногами виробляти різні колінця...»?
У пізній латині «версіо» (версія) означала «переклад», «тлумачення» (грецькою: «троп»). Повернути поняття новою, невідомою гранню. Споглядання, обмірковування, обертання його в голові доти, доки воно не стане ясним з усіх боків. Повернути думку, ширше — думка, ідея про предмет роздумів.
ВЕРТИКАЛЬ. Дедалі частіше це поняття зустрічається у сув’язі зі словом «влада». Її «зміцнюють», «відбудовують» і навіть «ремонтують». Мимоволі дійдеш думки, що перед тобою складна інженерна споруда. На кшалт велетенського древка, на якому в позахмарних висотах майорить державний прапор. Крутиться за вітром. І як інакше: «вертере» — «крутити», «вертіти». «Вертекс» (у родовому відмінку «вертікіс») — «центр обертання», «полюс», «маківка». Навіть «поворот», «вихор» і «смерч». Тобто обертальне переміщення за методом упертої дзиги. «Прямовисний». «Вертикаль» — «висок», «перпендикуляр». Однокорінне слово є у російській, українській, і в латині — «веретено» («вертикіллюс»). Можливо, воно і вплинуло на стійке уявлення про «вертикаль», як спрямовану знизу вгору. Саме стійке. У противному випадку веретено впаде або не буде правильно намотувати нитку.
Отже, «вертикаль» — предмет, навколо якого усе обертається. А вже навколо «владної вертикалі», на переконання її упорядників, тим більше. Послідовне підпорядкування, незаперечне, подібне покірливій нитці, що нанизується на веретено. Іншими словами — «ієрархія». «Владна вертикаль», у розумінні непричетних до неї — немов Замок із роману Франца Кафки. Далекий, неприступний, із високими стрімкими стінами і повною неможливістю крізь них пробитися.
ВІЗУВАТИ. Приказка каже: «Краще один раз побачити, аніж сто разів почути». «Video» (відео) не тільки особливий прилад, а й латинське дієслово зі значенням «бачити» (однокореневий «девіз» — «добре помітний», здалеку доступний для огляду). «Телевізор» — помісь грецького слова «далеко» і латинського «бачити». Так би мовити, той, що «вперед дивиться». Далеко бачить. Так наші предки могли б назвати ведмедя з казки про Машу «телевізором», який сидів високо і бачив далеко. Його родич — «ревізор» — «переглядач», той, кому за посадою треба не раз зазирнути в досліджувані папери. «Віза» — буквально означає «дивлено». Передивлені (переглянуті) документи. Себто якась високопоставлена особа глянула на них своїм адміністративним оком. І нічого підозрілого не помітила. А тому резолюція-дозвіл: ознайомилися. Візувати — це і є ставити візу. Розписуватися в ознайомленні. Побачити потрібний папірець.
Далі буде