…Я не в силах эту боль превозмочь.
Моя страна сошла с ума,
И я ничем не могу помочь.
Андрій Макаревич, лідер групи "Машина времени"
Надривно-пронизливі слова пісні відомого російського музиканта і співака відгукнулися в серцях багатьох тверезомислячих людей. У Росії позицію А.Макаревича, який засуджує розв'язання путінським режимом війни в Україні, розцінили як антипатріотичну. Душевний крик співака й громадянина не був почутий. "Страна сошла с ума"… А як інакше назвати вулканічний викид ворожості до України та українців, масову лавину агресії стосовно народу, з яким донедавна пов'язувало багато спільного? І що особливо вражає - прихильниками шовіністичної політики виступили багато діячів російської культури та науки.
Трагічні події на Сході України, політичні міжусобиці, суперечки до хрипоти між прихильниками різних поглядів і переконань, коли колишні друзі перетворюються на непримиренних ворогів, коли молох розбрату вбиває клин між близькими та родичами, руйнує сімейні узи - все це створює в суспільстві атмосферу "високої напруги".
Чому люди інколи поводяться так, наче в них "відключається мозок"? Одні називають це масовим психозом, інші - зомбуванням, треті намагаються довести, що на людську психіку впливає сонячна активність. Безперечно, маніпуляція суспільною свідомістю відіграє величезну роль у створенні образу ворога, задурюванні народних мас. Але чому одні легко піддаються такому впливу, а інші - ні? Чи тільки від рівня поінформованості й освіченості це залежить?
Найпереконливішу відповідь на такі хвилюючі сьогодні питання може дати етологія - наука, що вивчає біологічні механізми поведінки людини, - вважає завідувач відділу Інституту вищої освіти, доктор філософських і кандидат фізико-математичних наук Костянтин КОРСАК.
- Костянтине Віталійовичу, насамперед хотілося б зрозуміти статус цієї наукової дисципліни, адже свого часу її, як і генетику, переслідували, називаючи буржуазною лженаукою.
- Справді, тривалий час етологія в нас була практично невідома, її не визнавали як науку. Однак саме вона здатна роз'яснити чимало особливостей поведінки тварин і людини, які раніше вважалися непоясненними. Наприклад, причини невмотивованої агресії й альтруїзму, рушійні сили націоналізму й расизму, причини різних фобій, дивацтва любові тощо. Відразу хотів би підкреслити, що етологія не претендує на всебічне пояснення всіх особливостей поведінки людини і тварин, а розорює досить потужний шар глибоко підсвідомих процесів інстинктивної поведінки.
Етологія починала свій шлях із польового дослідження поведінки тварин. Її засновник - видатний австрійський учений, лауреат Нобелівської премії (1973) Конрад Лоренц. До нього невдовзі приєдналися колеги з інших країн, тому етологія має кількох нобеліантів.
У своїй еволюції етологія пройшла складні етапи. Був період підвищеного інтересу після відкриття явища імпринтингу в птахів. Потім її піддали частковій анафемі, мовляв займайтеся рогатою худобою (її теж виховувати потрібно для підвищення надоїв). Неприязне ставлення до етології досі існує у Франції, оскільки тамтешні гуманітарії обвинувачують її в замаху на досягнення Руссо та інших світил у галузі навчання-виховання. Тим часом у німецькомовних країнах її викладають у школах (у Німеччині я бачив підручник із загальної біології для ліцеїв, ледь не третину якого відведено етології). Там вважають цю науку дуже корисною для підлітків і молоді - для розуміння себе та інших.
Помилки окремих учених дискредитували термін "етологія" в англомовних країнах і стали причиною появи словосполучення "еволюційна психологія". Хоча, власне кажучи, це та сама етологія, тільки назва інша.
- І все-таки з чим, на ваш погляд, пов'язане неприйняття етології як окремої наукової дисципліни?
- Мабуть, із нерозумінням природи людини як біологічного виду.Тільки один приклад такого нерозуміння - ставлення представників більшості наук до т.зв. закону агресії, відкритого К.Лоренцом.
Базуючись на безлічі особистих спостережень та працях колег-біологів із багатьох країн Заходу, К.Лоренц встановив, що реакції всіх Homo sapiens на об'єкти і події в найближчому оточенні на диво чітко поділяються на нейтральні (без викиду адреналіну) та високоемоційні, що часто шокують. Реакції другого типу він позначив коротким терміном "агресія". Про сформульований К.Лоренцом "закон агресії" відразу розтрубили жадібні на сенсації ЗМІ. Хоча вчений і гадки не мав ототожнювати людину з машиною для вбивств і воєн, він усього лише виявив різницю між нейтральними й емоційними реакціями розвинених живих істот на чинники довкілля і досліджував її значення в еволюції та виживанні біологічних видів. Якби він назвав своє відкриття, наприклад, "законом емоційної реакції" (а не "законом агресії"), такої бурхливої реакції не було б. Невдалий термін відразу підхопили апологети теорій комунізму. Навіть тепер неважко знайти згадки, що, мовляв, жив такий собі Конрад Лоренц - апологет війни й ненависті, натхненник внутрішньої агресивності людини.
На основі дальших досліджень К.Лоренц спільно з Н.Тінбергеном відкрили т.зв. закон природної моралі. У скороченому й трохи спрощеному вигляді він звучить так: мораль розвиненого біологічного виду прямо пропорційна "озброєності" кожного його представника.
- Великі хижаки, смертельно отруйні змії теж "підлягають" цьому закону?
- Згадайте хоча б приказку "ворон ворону ока не виклює"...
По суті, йдеться про особливості вражаюче корисного винаходу Природи, яка піклується про збереження життя в біосфері та підтримку її видового розмаїття. Адже цей закон означає, що досконалість зброї нападу та/чи захисту однозначно гарантує настільки ж досконалу внутрішньовидову мораль. Ідеальна зброя (можливість убити одним рухом) завжди йде в парі з повною забороною на використання цієї зброї під час запеклої конкуренції за статус у групі або прихильність самки. Слабкість чи відсутність смертельної зброї дуже погіршує мораль... Аж до перетворення виду на "аморальний". Майже ідеальною мораллю вирізняються отруйні змії, добре "озброєні" великі хижаки тощо. Навіть із лупою в руці важко виявити ознаки моралі в сімействі курячих та інших "неозброєних" птахів і ссавців. Під час бійок переможений мусить чимдуж утікати, інакше неминуче загине.
- З погляду етології, якою мораллю володіє Homo sapiens (людина розумна)? У приказки "ворон ворону ока не виклює" є продовження: "а людина може"...
- Мораль Homo sapiens етологи визнали проміжною, із поєднанням позитивних і негативних рис. Так, навіть маленька дитина знає, що вдарити "свого" - це поганий вчинок. (Хоча, на відміну від кобр або грізних вовків, Homo sapiens не має вродженої абсолютної заборони на негативні дії стосовно "своїх"). А ось стосовно "чужих" людська мораль набагато менш вимоглива. Погані вчинки не тільки не заборонені генетично, людина ще й похваляється ними перед "своїми". У людському суспільстві тих, хто вбиває "чужих" (ворогів), вивищують як героїв.
- Відома роль інстинктів у поведінці тварин. Але що те або інше людське почуття є голосом інстинкту - питання в науці дискусійне.
- Неусвідомлені програми поведінки людини походять із дуже далекого минулого. Мільйони років еволюція вищих приматів і первісних людей відбувалася в умовах їх групового розселення та безперервної кривавої боротьби за територію для їжі. Природний добір шліфував цілком визначені якісні характеристики цих груп: структуру організації, групову мораль і правила поведінки, генетично обумовлені реакції на зовнішні фактори тощо. Результатом цього жорсткого відбору і боротьби за виживання стало формування пірамідальної ієрархії з особин чоловічої статі - армії племені. Верхівку цієї піраміди окупує "альфа-самець" - вождь племені. Нижче розміщуються численні рівні - "бета", "гама", аж до основи піраміди, яка складається з суцільних "шісток".
Отже, людська спільнота формується з "пірамідальників", усі програми яких мільйони років шліфувалися для вступу в групу й життя в ній із готовністю до підпорядкування та колосальною здатністю до індоктринації. На вершині цієї піраміди перебуває вождь. Це енергійний тип, готовий боротися задля виходу на вершину й оволодіння всіма найкращими ресурсами. У нього видатна впертість і задатки лідера, але все це рідко поєднується з розумовими якостями. Діє він автономно і за власною примхою. Успіхи представників такої примітивної моделі - "піраміда + вождь" - у конкуренції племен залежать від однієї людини.
Друга модель життєдіяльності племені - бінарна. Схема "піраміда + вождь" доповнюється невеликою групою особин, які володіють особливим типом мислення і представляють "інтелект" племені. У результаті, примітивні за структурою племена програвали в боротьбі за виживання більш прогресивним і складно організованим суперникам.
Жорстка конкуренція племен надзвичайно стимулювала їхні єдність, відчуття "свого", переконаність у тому, що кожен захистить "свого" і буде здатний пожертвувати власним життям для гарантування повної перемоги "своїх". Домінування відчуття єдності та переконаність у тому, що "внутрішній ворог" набагато небезпечніший для рідного племені, ніж зовнішній, стало головною причиною того, що внутрішні війни завжди й скрізь відбувалися на максимально високому емоційному тлі.
Цю думку можна висловити й таким чином: природна для людей агресивність щодо представників інших народів, які конкурують за територію і ресурси, посилюється тисячократно, коли "свій" виявляється "чужим", коли він відверто виступає проти думки більшості й бодай побічно підтримує ворогів, коли частина раніше монолітного населення виявляється "не такою, як треба". Прагнення до виживання "своїх" ("нас") у такому разі начисто й миттєво виключає в 95% дорослих логіку і здатність до розмірковувань про гуманізм та людинолюбство.
Внутрішні конфлікти зазвичай вирізняються особливою жорстокістю.В історії описано безліч випадків, коли група "єретиків" знищувалася повністю (класичний приклад - населення південнофранцузького міста Безьє 1209 р.). Безмежна ненависть внутрішніх конфліктів пояснює жахіття релігійної різанини на сучасному Близькому Сході, де суніти і шиїти, які поклоняються одному й тому ж Аллаху, підривають одне одного навіть у мечетях...
Росіяни запалилися вражаючою ненавистю до всіх українців, керуючись своєю внутрішньою переконаністю в тому, що ті відмовилися від "кровної спорідненості". І це цілком закономірна (з погляду етології) логіка дій. Вони виконують закони видової поведінки, не порушуючи їх ані на йоту. Керівництво Росії вміло використало для посилення цього масового безумства державне телебачення, - так істинні нацисти свого часу спиралися на Телефункен і газети.
- Попри все це, українці не відповідають взаємністю, тобто таким самим спалахом ворожості, більше того - співчувають росіянам, сини яких гинуть у цій дикій гібридній війні.
- З боку українців - це очевидно із законів етології - немає й не може бути такої ненависті до росіян. Обвинувачену в єресі частину народу природні програми орієнтують не на безнадійну боротьбу, а на порятунок через втечу (приклад - російські старовіри). В Україні основна маса населення ніколи не вважала себе частиною російського народу, а незаперечні генетичні докази цього факту отримала від зарубіжних учених тільки по завершенні програми "Геном-2000". Росіяни, яких доля занесла в Україну, розуміють цю обставину, тому переважна більшість їх засуджує В.Путіна за його дії на Сході та Півдні України. Сумно, але в Росії взагалі не знайти ПРАВДИ про походження мови і народу - суцільні міфи...
- Виходить, що ті росіяни, у тому числі й Андрій Макаревич, які не підтримують політику Путіна стосовно України, - виняток?
- Андрій Макаревич і подібні до нього "білі ворони", згідно із законами етології, також діють цілком закономірно й правильно. Такі люди народжені з генами "непірамідальності", з яскравими особистими обдаруваннями. А головне - зі здатністю до критичного мислення та небажанням "вмонтовуватися в піраміду" і дертися до її вершини.
- Яка, на вашу думку, в середньому (у відсотковому значенні) критична маса людей з "непірамідальними" генами в суспільстві?
- З аналізу доступних етологічних даних можна зробити висновок, що серед людей та інших розвинених видів із груповою організацією справжніх "білих ворон"-особин чоловічої статі приблизно 5%. Думаю, ще стільки ж набереться індивідуумів із самостійним критичним мисленням. Їм належить найбільший внесок у прогрес людства. Решта 90% - "пірамідальники", які вирізняються легкістю переходу до крайньої агресивності.