UA / RU
Підтримати ZN.ua

Наукові проекти ЄС — можливості і перспективи участі

Отримати дані про перспективи та правила участі в наукових європейських проектах, презентувати с...

Автор: Валентина Гаташ

Отримати дані про перспективи та правила участі в наукових європейських проектах, презентувати свої ідеї і провести переговори щодо їх реалізації з потенційними партнерами — таку нагоду українським ученим дає науково-практичний семінар «7-ма Рамкова програма ЄС: нові можливості міжнародного співробітництва в галузі інформаційно-комунікаційних технологій». 19—21 травня в Харкові зберуться експерти, а також зацікавлені у співробітництві з українськими фахівцями представники наукових організацій та компаній із ЄС (з Великобританії, Франції, Швеції, Іспанії, Португалії, Угорщини, Румунії, Греції), та з Росії, Вірменії і Білорусі.

Семінар організований у рамках проекту ISTOK-SOYUZ, що підтримується 7-ю Рамковою програмою ЄС. Співвиконавцем проекту ISTOK-SOYUZ від України є Центр «Харківські технології» (www.7fp.kt.kharkov.ua )

Долати проблеми на шляху кооперації

— Інно Борисівно, що являє собою 7-ма Рамкова програма з розвитку досліджень і технологій? — запитую директора Центру «Харківські технології» Інну ГАГАУЗ.

— В Європейському Союзі РП7 є одним із основних інструментів фінансування наукових досліджень та розробок практично в усіх сферах науки і технологій. Вона поділена на кілька окремих блоків: «Співробітництво», «Можливості», «Потенціал», «Ідеї» і «Люди», кожен з яких, у свою чергу, складається з різних розділів. Термін дії 7-ї Рамкової програми обмежений 2007—2013 роками, а загальний бюджет становить близько 50 млрд. євро. Зазначу, що спільне завдання всіх рамкових програм, починаючи з першої, — науково-технічний прогрес, розвиток побудованої на ньому конкурентної економіки і підтримка єдиного європейського дослідницького простору.

Щоб українські фахівці могли стати повноправними учасниками європейського дослідницького простору й набути однакових прав із європейськими ученими в спільних проектах, Україні необхідно укласти з Єврокомісією відповідну угоду про асоційовану участь у РП7. Сподіваюся, такий документ буде підписано найближчим часом. Проте українські учені й тепер можуть брати участь у спільних європейських проектах, хоча й на особливих умовах.

— Чи входять інформаційно-комунікаційні технології до переліку пріоритетних напрямів РП7?

— Так, входять. Більше того, дослідження в цій галузі належать до одного з найважливіших пріоритетів світової науки загалом, оскільки сфера ІКТ, яка швидко розвивається, стає необхідною умовою економічного піднесення. У цьому контексті особливо важливо сприяти участі українських учених у європейських наукових проектах. Про те значення, яке надається інформаційно-комунікаційним технологіям у РП7, свідчать цифри. Загальний бюджет блоку «Співробітництво» становить 32,4 млрд. євро, з них 9,1 млрд. виділено на реалізацію проектів ІКТ. Чималі витрати на фінансування цих досліджень заплановані також в інших блоках програми. Хоча частка ІКТ-сектору обчислюється шістьма-вісьмома відсотками від валового національного продукту ЄС, його значення незрівнянно вище.

7-ма Рамкова програма підтримує кілька тем дослідження у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Це відповідь на виклики глобалізації шляхом посилення інноваційної складової в промисловості та підприємництві, креативності та конкуренції в економіці, передачі наукових досягнень у бізнес і модернізації державного сектору економіки, адекватна відповідь на соціальні запити й виклики, пов’язані зі старінням суспільства, а також для загального поліпшення якості життя. З цих тем програма фінансує спільні дослідні проекти, кожен із яких об’єднує державні і приватні організації по всій Європі, щоб акумулювати для вирішення цих завдань наукові, індустріальні і людські ресурси різних країн європейського простору.

Крім цих напрямів, підтримуються піонерські дослідження у сфері ІКТ для наукового прориву, що мають шанс перетворитися на такі інноваційні продукти і послуги, які завтра відкриють абсолютно нові ринки.

— Є якісь проблеми на шляху розвитку кооперації України і ЄС у сфері інформаційно-комунікаційних технологій?

— Так, проблеми є, і чимало. Головна — традиційний брак фінансування вітчизняних дослідних програм, що призводить до відпливу талановитих молодих фахівців із науки у сферу аутсорсингу та офшору. Розвиток кооперації України і ЄС у сфері ІКТ гальмують відсутність чітких наукових пріоритетів, низький рівень інформованості українських учених про рамкові програми і, як наслідок, слабка мотивація їхньої участі у спільних європейських проектах. Даються взнаки й міжкультурні відмінності, зокрема розбіжності в розумінні багатьох дефініцій і навіть самого терміна «ІКТ», мовний бар’єр та особливості ведення ділових переговорів і листування.

На подолання деяких із цих проблем і спрямовані проекти ISTOK-SOYUZ і SCUBE-ICT. Виконуючи проект ISTOK-SOYUZ, Центр «Харківські технології» сприяє створенню нових стратегічних партнерств між ІКТ-дослідниками з України і ЄС. Мета цього проекту — як широке інформування учених про можливості встановлення такого співробітництва, так і індивідуальна підтримка, включно з фінансовою, тих наукових колективів, котрі мають відповідну компетенцію і бажання співпрацювати з європейцями.

Треба навчитися грати за європейськими правилами

Учені Національного аерокосмічного університету «ХАІ» ім. М.Жуковського мають успішний досвід участі в рамкових програмах: у річному обчисленні, участь у проектах РП6 і РП7 становить 16—17% наукового бюджету університету. Звертаюся до одного з учасників науково-практичного семінару, заступника проректора з міжнародної діяльності НАУ «ХАІ» Ігоря РИБАЛЬЧЕНКА.

— Ігорю Анатолійовичу, які проектні ідеї ви плануєте представити на семінарі?

— У програмі конкурсу з ІКТ 7-ї Рамкової програми є розділ, присвячений проблемам охорони здоров’я, для якого ми готуємо два проекти. Один із них — дистанційний моніторинг стану серцевої діяльності ще ненародженої дитини з допомогою мініатюрних датчиків, які прикріплюються до тіла матері. Обробивши отримані сигнали з допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, можна отримати корисну інформацію про стан організму маленького пацієнта. Наприклад, у разі потреби одержувати протягом потрібного періоду кардіограму плоду в режимі реального часу. Дані надходять у центр спостереження і дають можливість лікарю в разі потреби оперативно реагувати на будь-які небажані зміни в самопочутті маленького пацієнта. Ми презентували цей проект у Швейцарії та США і вже отримали позитивні відгуки.

Другий проект — система моніторингу пацієнтів, які зазнали тяжкого захворювання і потребують фізичної реабілітації під контролем фахівця. Ми запропонували систему дистанційного реабілітаційного моніторингу такого контингенту з допомогою різних датчиків, аж до веб-камери, сигнали яких теж надходять у єдиний центр. Таким чином, курс реабілітації може проходити в комфортних для пацієнта домашніх умовах, а один фаховий медик може в режимі он-лайн вести кілька десятків таких хворих одночасно. Обробивши ці сигнали з допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, можна отримати потрібну інформацію про стан організму та оперативно коригувати програму реабілітації.

— Наскільки складно увійти українському ученому в проекти РП7?

— Для українських учених є два способи входження в РП7. Перший, пасивний, — розмістити на сайті програми опис своїх компетенцій у надії, що хтось вас побачить, оцінить і запросить як співвиконавця до вже створеного консорціуму. А можна не чекати запрошення, а запропонувати свою проектну ідею. Цей спосіб більшою мірою допомагає реалізувати наявний науковий потенціал. Треба для своєї ідеї знайти координатора, який допоможе зібрати під неї консорціум співвиконавців. Спільно підготовлений проект зможе брати участь у конкурсі, пройде рецензування, отримає оцінку за кількома критеріями і, якщо пощастить, одержить фінансування.

Чим активнішою буде ваша участь, тим більша ймовірність успіху в майбутньому. Якщо ми хочемо на рівних увійти в європейський дослідницький простір, у нас немає іншого виходу, крім як навчитися грати і вигравати за європейськими правилами конкуренції.

***

— Я вважаю, що українським ученим необхідно максимально використовувати шанси і переваги, які надає таке співробітництво, — впевнена Інна Гагауз. — Сподіваюся, за час роботи науково-практичного семінару його учасники отримають багато корисної інформації щодо правил та процедур участі українських колективів у ІКТ-конкурсах РП7, зможуть запропонувати конкретні ідеї для спільних проектів, провести прямі переговори з європейськими партнерами, котрі спеціально для цього приїжджають до Харкова, а надалі також здобудуть практичну користь від проекту ISTOK-SOYUZ у реалізації своїх наукових ініціатив.