Схоже, зима 2005 року вирішила показати людству, хто в домі хазяїн. По телебаченню тільки й бачиш то кадри потужного урагану в Північній Європі, то снігопаду в Алжирі, то зимової повені в Санкт-Петербурзі ... В Україні свої дива. У Харкові, приміром, зими до останніх чисел січня практично й не було, тому снігопади й морози, які раптом звалилися, сприймаються майже як стихійне лихо. Що це? Примхи погоди чи все-таки даються взнаки кліматичні аномалії, викликані глобальним потеплінням?
Підвищення температури на території України розпочалося наприкінці минулого століття та продовжується нині, причому його інтенсивність зростає, особливо в зимові місяці. 1990-го в країні спостерігалася найвища температура за останні двісті років, а, можливо, і за ще більший період. Нагадувань про такі теплі роки немає й у збережених літописах. Що ж нас чекає в майбутньому?
Фахівці вважають: у разі глобального триваючого потепління до 1—1,2 градуса, температура на значній частині території України може підвищитися на 1,5—2,0 градуси й навіть більше. Таке потепління може змінити й інші показники клімату, приміром, тривалість сезонів року, частоту посух, співвідношення випадання дощу, снігу тощо. Водночас, зазначають метеорологи, на початку ХХI століття збережеться ймовірність екстремально холодних періодів, місяців і сезонів. На тлі тривалого й інтенсивного потепління несподівано холодна зима може сприйматися як стихійне лихо та завдати значних збитків. Наприклад, травневі заморозки останнім часом спостерігаються на тлі вищої, ніж раніше, температури повітря, що посилює їхній негативний вплив на сільське господарство, зокрема на врожай фруктів.
Експерти відзначають одну характерну тенденцію — змінюється сам характер атмосферної циркуляції в Атлантично-Європейському регіоні. Хоча загалом зміна температури й вологості повітря в нашій країні, як і раніше, співвідноситься з цим регіоном, проте нині ми більше відчуваємо вплив Середземного моря. Можливо, ця тенденція збережеться.
Дедалі жорсткішими стають оцінки змін клімату, що відбуваються, із боку міжнародних організацій. «Світ стоїть на порозі кліматичної катастрофи», — такий висновок міститься в січневому звіті спеціальної міжнародної комісії, оприлюдненому на конференції в Кобе (Японія). Його назва — «Перед обличчям кліматичних змін».
Уперше в документі такого рівня наведено критичний показник для глобального потепління, у разі досягнення якого в світі розпочнуться необоротні зміни. Це підвищення середньосвітової температури на 2 градуси за Цельсієм порівняно з 1750 роком — періодом, що передував промисловій революції, коли діяльність людини почала впливати на клімат. Середньосвітова температура відтоді збільшилася на 0,6—0,8 градуса та продовжує зростати. Тануть сніги Арктики, зменшується крижаний покрив Антарктики, теплішають води Світового океану. На думку комісії, від критичної точки світ відділяє трішки більше одного градуса.
Що може статися, коли цей температурний рубікон буде подолано? Населення Землі очікують уже не локальні, а глобальні проблеми. Це неврожаї традиційних сільськогосподарських культур, брак питної води, посухи, зростання захворюваності, зникнення різноманітних видів рослин і тварин, підвищення рівня Світового океану й необхідність «великого переселення» сотень мільйонів людей із затоплюваних зон. Лише деякі вчені наважуються вказати можливі позитивні наслідки на кшталт збільшення інтенсивності фотосинтезу рослин, але це, як кажуть, крапля в морі.
«Екологічна бомба уповільненої дії з включеним таймером», — так охарактеризував глобальне потепління Стівен Байєрс, котрий очолював спеціальну комісію разом з американським сенатором Олімпією Сноу. Фахівці закликали лідерів «великої вісімки» підвищити витрати на дослідження низьковуглецевих технологій і принаймні чверть електроенергії виробляти з використанням поновлюваних джерел. Необхідно також, вважають вони, сформувати міжнародну групу з проблем клімату, куди мають ввійти і країни, що розвиваються.
Не встигла закінчитися конференція в Японії, як 1 лютого розпочала свою роботу інша — у місті Ексетер (Англія), скликана особисто Тоні Блером. У доповіді міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), яка працює під егідою ООН, дається прогноз змін клімату до кінця століття. Здогадно, до кінця століття температура на планеті підніметься на 1,4—5,8 градуса порівняно з 1990 роком, а підняття рівня моря за цей самий період становитиме від 9 до 88 сантиметрів.
Учені навіть оприлюднили докладний розклад лих і руйнацій, які можуть нас очікувати в наступні сто років. Тут вперше об’єднано потенційні наслідки для екосистем, дикої природи, виробництва їжі, водних ресурсів і світової економіки. Отримана в результаті картина найбільше скидається на фантастичний фільм-катастрофу — такий великий масштаб руйнівних наслідків, які можуть виникнути в результаті кліматичних змін. Зокрема зникнуть ліси басейну Амазонки, високогірна рослинність Європи, Австралії та Нової Зеландії, не буде білих ведмедів, моржів, полярних лисиць і багатьох інших тварин, а райони вічної мерзлоти перетворяться на болота. Цілі райони планети стануть непридатні для виробництва їжі. У глобальному масштабі знизиться рівень ВВП.
Заради справедливості слід зауважити: цілком погоджуючись із незаперечним фактом, що на Землі настала епоха глобального потепління, учені продовжують дискусії стосовно конкретних речей. Зокрема чий внесок у потепління більший — самої природи чи промислової діяльності людини? Як довго триватиме потепління? Чи зміниться воно новим льодовиковим періодом і коли? Що саме необхідно робити для пом’якшення негативних ефектів підвищення температури? І чи взагалі людству під силу вплинути на цей процес?