Мобільний телефонний зв’язок сьогодні — одна з найрозвиненіших галузей радіозв’язку. Однак більшість користувачів не знайомі з принципами функціонування радіозв’язку, а саме — найбільш розповсюдженою технологією GSM. Це викликає питання з приводу можливого негативного впливу на здоров’я високочастотних радіосигналів, що поширюються між мобільними телефонами та базовими станціями. З’являються публікації, які відверто спекулюють на побоюваннях людей. На тлі браку достовірної інформації це викликає цілком зрозуміле занепокоєння в середовищі користувачів. Провідні оператори мобільного зв’язку України погодили загальну позицію телекомунікаційної галузі, зміст якої наведено нижче.
Офіційна позиція галузі
Кількість власників мобільних телефонів в усьому світі оцінюється в 1,9 млрд. осіб.
В Україні кількість абонентів різних мобільних операторів перевищує 50 мільйонів. За десять років користування мобільним зв’язком кількість абонентів збільшилася в 1000 разів. Мобільні телефони стали основним засобом комунікації та обов’язковим атрибутом нашого існування.
Роботу мобільного зв’язку забезпечує розвинена мережа базових станцій з фіксованими антенами, які передають інформацію комутаційним центрам із допомогою радіочастотних сигналів. У світі сьогодні експлуатується близько 1,4 млн. базових станцій, понад 20 тис. з них розташовано в Україні. З метою забезпечення підвищення якості мобільного зв’язку оператори збільшують кількість базових станцій і здійснюють їх постійне переоснащення відповідно до найновіших технологічних розробок галузі. Факт наявності значної кількості радіотехнічних об’єктів час від часу викликає занепокоєння з приводу можливого впливу радіосигналів на здоров’я користувачів.
У результаті проведених досліджень Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала: «Жодна з проведених останнім часом експертиз не підтвердила, що радіочастотне поле, створюване мобільними телефонами або базовими станціями, негативно впливає на здоров’я людини» (//www.who.int/topics/cellular_phone/ru /).
Важливо також зазначити, що установлені в Україні максимально допустимі рівні випромінювання значно нижчі від допустимого рівня впливу радіочастотних сигналів радіо- і телевізійних передавачів, деяких інших побутових приладів (наприклад мікрохвильових пічок).
Місце розташування базової станції визначається з урахуванням необхідності забезпечення покриття та якості зв’язку та обумовлюється наявністю приміщень або відкритих місць,
що відповідають технічним вимогам для монтування відповідного устаткування. Базові станції дозволяється встановлювати на громадських спорудах та житлових будинках, якщо сумарна потужність випромінювання не перевищує гранично допустимих рівнів, установлених санітарними нормами.
Дозвіл на установку базової станції надає «Укрчастотнагляд» (УЧН, //www.ucrf.gov.ua /) на підставі заявки операторів зв’язку, які здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензії, що видається Національною комісією з питань регулювання зв’язку України (НКРЗ, //nkrz.gov.ua /).
Санітарні норми рівнів випромінювання наведено в документі «Санітарні норми і правила захисту населення від дії електромагнітних випромінювань», затвердженому наказом Міністерства транспорту і зв’язку України (від 01.08.96 р. №29) і зареєстрованому в Мін’юсті України (29.08.96 р. №488/151). Згідно із цими нормами щільність потоку електромагнітної енергії не повинна перевищувати в місці перебування людини 2,5 мкВт/см2. Нормативна база України у галузі гігієни електромагнітного випромінювання є однією з найжорсткіших у світі. Для порівняння: гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання в мкВт/см2:
Україна — 2,5; Росія — 10; Скандинавія — 100; Угорщина — 10.
Результати досліджень впливу мобільного зв’язку
На даний час достовірно підтверджено тільки непряму шкоду випромінювання стільникового зв’язку в населених пунктах. Так, німецькі вчені протестували роботу 231 моделі кардіостимуляторів при впливі на них мікрохвильового випромінювання стільникового зв’язку стандартів NMT—450, GSM 900 і GSM 1800. Відповідно до результатів їхнього дослідження, понад 30% кардіологічних апаратів зазнають впливу від телефонів, що працюють у стандартах NMT—450 і GSM 900. (Впливу телефонів стандарту GSM 1800 на кардіостимулятори не виявлено.)
Мікрохвильовий діапазон електромагнітного поля, в якому працює сучасний стільниковий зв’язок, перебуває в межах 450 МГц—2 ГГц. Такі поля, на відміну від іонізуючого випромінювання (гамма-, рентгенівські промені, короткохвильовий ультрафіолет), незалежно від їхньої потужності, не можуть викликати іонізацію або вторинну радіоактивність в організмі (див. мал.).
Доведено, що хвилі діапазону із частотою вище ніж 1 МГц призводять до нагрівання тканин (унаслідок поглинання ними енергії електромагнітного поля). Поля високої інтенсивності здатні локально підвищувати температуру тканин на 10° і більше. Навіть менш істотна зміна температури живих тканин може призводити до таких наслідків, як порушення розвитку плоду, зниження чоловічої фертильності, зміна гормонального фону.
Експерименти на тваринах (кішках і кроликах) показали, що електромагнітне поле низької інтенсивності, не викликаючи перегріву тканин, здатне модулювати активність нервових клітин (за рахунок зміни проникності клітинних мембран для іонів кальцію), що може негативно позначатися на роботі центральної нервової системи. Є також дані про здатність мікрохвиль підвищувати швидкість проліферації, змінювати ферментативну активність і впливати на ДНК клітин.
З кожним днем з’являється дедалі більше свідчень того, що мобільні телефони все-таки несуть загрозу здоров’ю людини. Так, нові дані, опубліковані ірландськими медиками, свідчать: кожен двадцятий житель цієї країни став жертвою випромінювання мобільних телефонів. Симптомами переопромінення, за даними ірландських фахівців, є: утома, запаморочення, безсоння або порушення сну, нудота, подразнення шкіри. На думку ірландських медиків, таку симптоматику зареєстровано в більшості країн, де мобільний зв’язок є надзвичайно поширеним.
Результати інших аналогічних досліджень також уселяють тривогу. Так, повідомлялося про те, що мобільні телефони можуть провокувати астму й екзему, руйнують клітини крові та завдають шкоди чоловічому здоров’ю. Небезпеку, яку становить мобільний телефон для фізичного та розумового розвитку дитини, нині мало хто заперечує — дійшло до того, що у Великобританії було припинено продаж мобільних телефонів, призначених спеціально для дітей.
Масштабні дослідження на предмет шкоди здоров’ю користувачів мобільних телефонів проводилися і в Голландії. Було виявлено, що вплив випромінювання стільникових телефонів залежить від загального стану здоров’я, однак усі користувачі стільникових телефонів тією чи іншою мірою відчувають вплив даних частот.
Можна виділити чотири системи організму, що найбільше піддаються шкідливому впливу електромагнітного випромінювання:
1. Центральна нервова система. Вона найчутливіша до електромагнітних полів. Спостерігається погіршення пам’яті, уваги, порушення сну, можливе виникнення нейроциркуляторної дистонії.
2. Імунітет. Відбувається пригнічення імуногенезу, що призводить до погіршення стійкості організму до різних інфекцій.
3. Ендокринна система. Збільшується вміст адреналіну в крові (немає потреби розповідати про шкоду підвищеного тиску та хронічного перебування організму в стані стресу).
4. Статева система. Саме молоді люди репродуктивного віку особливо часто користуються джерелами електромагнітних хвиль. Спостерігається пригнічення сперматогенезу, підвищення числа вроджених вад розвитку й каліцтв. Яєчники більш чутливі до впливу електромагнітного випромінювання.
Цікаво, а як впливає мобільний телефон на людину при розмові. Перші 15 секунд ніяких змін не відзначається, але потім спостерігається пригнічення альфа-хвиль мозкової діяльності, що проявляється ослабленням вольових функцій, пам’яті, уваги, концентрації. При більш тривалому та регулярному використанні телефона протягом кількох років можуть спостерігатися й інші зміни — порушення сну, пригнічення імунітету, анемія.
Німецький Nova-інститут провів тест електромагнітного випромінювання на мобільних телефонах з фотокамерою і без неї. Телефони, які підключено до фотокамери або мають убудовану фотокамеру, випромінюють значно більше, ніж традиційні мобільні телефони.
Президент німецького федерального відомства з питань захисту від випромінювання Вольфрам Кеніг попереджає про шкоду користування мобільними телефонами для здоров’я дітей та автолюбителів. Кеніг закликав усіх батьків «ховати мобільники подалі від дітей». Крім того, він наголосив, що автомобілісти, чиї машини не обладнані зовнішньою телефонною антеною, «мають повністю припинити користуватися мобільниками всередині салону».
Виникає так званий обмежений кругозір, коли інформація ззовні не сприймається. Водії набагато частіше потрапляють в аварійні ситуації і неспроможні їх прогнозувати. Дослідження показують, що іноді сітківка ока не реагує навіть на зміну кольорів світлофора та на дорожні знаки.
Професор Оксфордського університету Колін Блейкмур, який вивчає вплив телефонного випромінювання на людину, рекомендує звести до мінімуму використання дітьми мобільних телефонів. Мозок дитини, на відміну від мозку дорослого, продовжує рости. Крім того, дитячий череп тонший і менш здатний захистити мозок дитини від радіохвиль.
Виникає запитання — що ж робити? Повністю відмовитися від використання мобільних телефонів ми не можемо. Тому доведеться йти на компроміс, бути обережними при експлуатації мобільників. Ось деякі рекомендації:
— Уникайте користуватися стільниковим телефоном без потреби. Розмову по мобільнику доцільно зробити короткою не з міркувань тарифного плану, а для свого здоров’я.
— Зменшіть тривалість дзвінка, частіше замінюйте розмову SMS-повідомленнями.
— Діти можуть користуватися стільниковим телефоном тільки в разі гострої потреби.
— Купуючи телефон, вибирайте модель із найменшою потужністю випромінювання.
— Носити мобільник краще в сумці або в руці, але не в кишенях штанів або підвішеним на грудях.
— Використовуйте тільки дротові гарнітури.
— Не користуйтеся стільниковим телефоном в автомобілі, ліфті та інших закритих металевих просторах.
— Украй не рекомендується користуватися телефоном, коли індикатор його заряду становить одну рису.
— Користуйтеся тільки науково схваленими перевіреними засобами захисту від шкідливого випромінювання.
Так що ж шкідливіше?
Із викладеного очевидно, що при рівномірному розташуванні базових станцій у зоні покриття мобільного зв’язку з дотриманням санітарних норм найбільшу небезпеку для здоров’я абонента несе безпосередньо його мобільний телефон та телефони людей, що його оточують. Причому від працюючого поруч мобільника можна отримати значно вищий рівень опромінення, ніж від власного телефона. Це пов’язано з тим, що при розмові антена мобільника орієнтована таким чином, щоб її основний потік випромінювання спрямовувався вбік від голови того, хто розмовляє. На жаль, таке опромінення ми дуже часто можемо отримати в громадському транспорті. Чим більше людей одночасно починає розмовляти по мобільному телефону, особливо в закритому приміщенні, тим більше опромінення вони (як і всі присутні в приміщенні) можуть отримати, причому найбільше — саме від сусідніх мобільників.
Виникає запитання: а як впливають на здоров’я людей базові станції? Спробуємо відповісти на нього. При встановленні антени базової станції навколо неї фіксується санітарна зона, за межею якої сумарна потужність випромінювання не перевищує гранично допустимих рівнів, установлених санітарними нормами. Місце встановлення антени базової станції, що не потрапляє в санітарну зону, є цілком безпечним. При цьому, щоб відвести санітарну зону від споруди, на якій встановлюється антенна система (до трьох антен), останню закріплюють на вежу, що піднімається на 10—20 м над рівнем даху споруди, чи на край стіни споруди (тільки одну окрему антену). А от усі місця та споруди, що розташовані в напрямах, куди направлені антени, потрапляють під опромінення мікрохвильової енергії, яка зі збільшенням відстані від встановленої антени спадає. Отже споруда чи будівля, на якій встановлюється базова станція, має найнижчу величину опромінення. А ті будівлі, де немає антен базових станцій, але вони розташовані в зоні опромінення антен із сусідніх будівель, мають найвищий рівень опромінення. Причому щоб «пробити» стіни будівель і тим самим забезпечити достатній рівень потужності для роботи мобільних телефонів, потужність опромінення від базової станції потрібно збільшувати. Підвищення потужності випромінювання антени базової станції вимагається також і у випадку, коли базова станція розташована на значній відстані від зони, котру вона повинна обслуговувати, щоб компенсувати втрати енергії на велику відстань поширення. Отже, щоб випромінювання антен базових станцій було якомога нижчим, вони мають рівномірно розташовуватися в зоні обслуговування. Якщо ж зона обслуговується віддаленими базовими станціями, то рівень радіочастотної енергії істотно підвищується і може на окремих напрямках завдавати шкоди. При цьому також зростає потужність випромінювання і мобільних телефонів (щоб вони могли досягти віддаленої від них базової станції), що посилює шкідливу дію мобільників. Аби цього не сталося, потрібно дотримуватися рівномірного розподілу місць установлення антен базових станцій.
Загалом слід зазначити, що вивчення впливу мікрохвильового випромінювання на біологічні об’єкти потребує ретельних наукових досліджень.