На Заході давно вже користуються вигодами від оренди дорогих приладів. Якщо необхідно, наприклад, зробити знімки з допомогою якогось наддорогого мікроскопа, свої послуги запропонують десятки лабораторій. Ця форма (правда, з властивими тільки нам відмінностями) починає приживатися і в нас.
Як розповів старший науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України Петро Литвин, дорогий скануючий зондовий мікроскоп з’явився в інституті років десять тому. Його змогли придбати на кошти, виділені на виконання однієї з державних науково-технічних програм. Пізніше, завдяки підтримці Кабміну в придбанні устаткування для Національної академії наук України, вдалося істотно модернізувати й розширити діагностичні можливості мікроскопа. Все це вилилося у майже півмільйона євро. Ну і, як це завжди в нас буває, оскільки коштів на повний комплект усе-таки не вистачило, те, чого бракувало, зробили власноруч. Слава Богу, Кулібіни в українських лабораторіях ще не перевелися.
На базі лабораторії було організовано Центр колективного користування цим приладом. Сьогодні будь-яка організація може звернутися сюди й замовити діагностику...
— І скільки коштує таке дослідження?
— Бачите, наукові організації багатими не назвеш. Тому для всіх, хто працює над фундаментальними та прикладними проблемами, виконуючи держпрограми, дослідження ми проводимо безплатно...
— Гадаю, іноземці, які придумали систему схожих центрів, були б шоковані таким «вдосконаленням» їхньої ідеї!
— У лабораторному журналі реєструється в середньому 600—700 зразків на рік. Дослідження виконуються для різних установ Національної академії наук і вузів, інколи по експертизи звертаються державні контрольні органи. У нас ціла папка з подяками за виконані дослідження. У тому числі — від Івано-Франківського, Ужгородського, Одеського університетів, Інституту фізики НАНУ, Інституту електрозварювання, Інституту молекулярної біології та багатьох інших...
«Атомний пейзаж», так звані квантові точки |
У таких мікроскопів є режими роботи, які дозволяють працювати не тільки у вакуумі, а й в атмосфері. Хоча при цьому доводиться жертвувати розрізнювальною здатністю і бачити явища вже не на атомному, а на молекулярному рівні. Так, можна досліджувати структуру, різноманітні механічні, електричні й магнітні властивості наноструктурних елементів поверхонь металів, полімерів, напівпровідників та діелектриків. Легко можна отримати тримірні зображення з субнанометровим розділенням поверхонь сучасних носіїв інформації (DVD, HDD), вуглецевих нанотрубок, напівпровідникових квантових точок, молекул ДНК і масу інших речей. При цьому дослідження проводяться як на повітрі, так і в рідкому середовищі, що практично виключає необхідність попередньої спецпідготовки зразків і забезпечує унікальну можливість досліджень малих живих організмів та клітин у природному середовищі.