UA / RU
Підтримати ZN.ua

Медицина пробіотиків: виклик теперішнього і пролог майбутнього

Мікробний всесвіт, цей безкрайній невидимий космос мікроскопічних велетів живого, якщо він не роз...

Автор: Олена Лук’янова

Мікробний всесвіт, цей безкрайній невидимий космос мікроскопічних велетів живого, якщо він не розхитаний непродуманими, фактично волюнтаристичними й дилетантськими втручаннями ззовні, — лише пізнаваний і при цьому найнадійніший, стратегічний фундамент здоров’я людини. Господарем біосфери є не людська спільнота, а унікальний світ мікробів, який за різноманіттям видів, життєстійкістю та пристосовуваністю, всюдисущістю і загальною біомасою домінує, порівняно з іншими суб’єктами живого. На перехресті ХХ і ХХІ століть істина, що з цими мовчазними армадами треба поводитися на «ви» і ніяк не інакше, стає не тільки очевидною, а й злободенною. Піррові перемоги антибіотиків — символу воєн проти мікробів — стають свідченням цього. Антибіотики справді врятували мільйони людей від наслідків тяжких інфекційних хвороб. Але в результаті патогенізації умовно-нешкідливих бактерій, своєрідної відповіді мікробного світу на такі біологічні впливи, медичні ситуації внаслідок хронізації ряду хвороб та синдромів анітрохи не спростилися. Інакше кажучи, двосічна зброя — не найкращий засіб в арсеналі лікаря.

У цьому сенсі пробіотики — носії та стимулятори корисних біотичних процесів природного бактеріального генезу — постають новим «вічним двигуном» сучасної медицини. Слід зазначити, що одним із перших термін «пробіотики» став застосовувати видатний мікробіолог, академік НАН України Валерій Смирнов, який запропонував наприкінці минулого століття препарат такого типу — біоспорин. Але наукова пальма першості в цьому оптимістичному біологічному просторі належить Іллі Мечникову. 1915 року було опубліковано його статтю «Відношення між довголіттям і довжиною товстих кишок», у якій пропагувалося профілактичне застосування молочнокислої болгарської палички як одного з варіантів лактобацил у вигляді бактеріотерапевтичного препарату лактобацилін. За припущенням І.Мечникова, така культура, пригнічуючи гнильні процеси в кишківнику, мала б сприяти довголіттю. І справді, на думку великого вченого, вона продовжила йому життя не менш як на десять років, оскільки пробіотики сприяють поліпшенню властивостей мікробіоти — функціонального пристінкового мікробного шару по ходу травного каналу.

Отже, дзвін ударив близько століття тому, а сьогодні він, мабуть, більш ефективно, в сучасніших мікробіологічних параметрах, ударив удруге. До таких нових проривів, до категорії далекосяжних оздоровчих надій можна з повним правом зарахувати комплексну працю групи українських учених «Біологічні технології отримання пробіотиків нового покоління і їх використання в мікробіології та медицині». Державною установою «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», Національним медичним університетом імені О.Богомольця, Національною медичною академією імені П.Шупика і Науково-виробничою компанією «О.Д. Пролісок» цю роботу висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки. Важливо підкреслити, що колектив дослідників об’єднав видатних мікробіологів, включно з творцями нових технологій отримання мультипробіотиків, відомих вчених і лікарів-педіатрів у різних дистанціях медицини дитинства, починаючи з неонатології та дитячої інфекційної патології, організаторів педіатричної служби. Авторами вперше створено методологію цілеспрямованого біоконструювання багатокомпонентного мікробно-метаболічного пробіотичного комплексу, який вимальовується вдалою моделлю природного симбіозу фізіологічної мікробіоти організму людини — його нормобіотичного щита. Розробка видається прогресивним кроком уперед у сфері вдосконалення пробіотичної терапії і здатна посісти центральне місце в запропонованій авторами концепції терапевтичної дії мультипробіотиків, коли об’єднуються 14—24 таких штами.

У структурі такої композиції вперше використано пропіоновокислі бактерії — потужні продуценти вітамінів, антиоксидантів, бактеріоцинів, імуномодуляторів, антимутагенів. Введено й інші «живі фабрики» надзвичайно корисних речовин і біологічних реакцій, насамперед спеціально підібрано біфідобактерії, лактобацили, лактококи. Вперше при отримання пробіотиків дуже вдало реалізовано феномен біологічної взаємної полістимуляції таких культур, що дало можливість ввести в панораму пробіотиків широкий спектр фізіологічно цінних бактерій у стабільній симбіотичній формі, значно підвищивши цим ефективність препаратів. Таким чином, мультипробіотики груп «Симбітер», «Апібакт», які уособлюють реальну динаміку пробіотичної медицини і широко освоєні у виробництві — незаперечне досягнення української профілактичної медицини і промислової мікробіології, причому світового рівня.

На етапах обгрунтування ідейної парадигми і біологічних ключів створення новітніх мультипробіотиків виконавці роботи отримали 30 патентів і свідоцтв на відкриття. Створено вітчизняну науково-виробничу базу сучасного класу, яка спеціалізується на розробці та виробництві пробіотиків нового покоління. Особливої уваги заслуговує і клінічна віддача. Розроблена й застосовується серія оптимальних схем пробіотичного лікування при різних патологічних станах. У зв’язку зі зростанням мікроекологічних розладів, які охоплюють сьогодні близько 90% населення України, мультипробіотики у вітчизняному варіанті таких живих, а не капсулованих ліофілізованих засобів, характерних для ряду фірм, правомірно розглядати як надійну і перспективну ланку в протистоянні хворобам цивілізації.

Мікробна флора, зовні нейтральна й байдужа, появою нових медико-соціальних тривог бактеріальної природи неначе попереджає: її закони непорушні. І вони повністю враховані в цій праці. Багатофункціональність нових засобів, широкий діапазон їхніх клінічних експозицій — від мікропедіатрії соматичних захворювань, інфекційних уражень і до геріатрії — здатні дати і високий економічний ефект, адже вартість курсу такого лікування удвічі-втричі нижча, порівняно з імпортними аналогами, при цьому перевершує їх дієвістю і безпекою. Розроблені компанією «О.Д.Пролісок» мультипробіотики визнаються лідером у галузі пробіотичної терапії та профілактики на світовій арені.

Як лікар-педіатр із великим досвідом і стажем, я переконана: сьогодні на життєвому конкурсі більше потрібні лікувальні засоби, які відповідають Гіппократовій заповіді — «Не зашкодь!» Широко й доказово допомагаючи хворому, та й здоровому, нові українські мультипробіотики, збагачені дружньою для організму людини мікробною флорою, «застраховані» і в цьому сенсі — завдяки точно розрахованій мікробіологічній основі та неодноразово перевіреній її симбіотичності і фізіологічності, відповідності нормобіоті без жодних ризиків. Саме це дозволило видозмінити й оптимізувати виробництво ряду вітчизняних молочнокислих продуктів у бік надання їм максимально сануючих пробіотичних потенцій.

Є давній вислів — «Молоко — вино дітей». Стосовно пробіотиків для зазначених груп, це, образно кажучи, коштовне «вино» для дітей, проте нових молочнокислих мультипробіотичних лікувально-профілактичних продуктів у вигляді чинника оздоровлення чекають не лише діти, а й мільйони дорослих. У такому сенсі мультипробіотики як регулятор корисних мікробіоценозів можна розглядати як пролог здорового майбутнього. Можна навіть висловити надію, що зазначений науковий марафон — провісник мультипробіотичної ери, яка розпочинається в Україні.