Важливість проблеми всебічного визначення якості продовольства й інших продуктів, які споживає людина, в Національному аграрному університеті України зрозуміли ще 1985 року. Тоді стало очевидно, що в нинішніх умовах необхідно мати можливість виявляти тисячі різних компонентів, токсичних домішок у продуктах, у воді. Самих інсектицидів у світі — близько двох тисяч, і кожен із них визначати і якісно і кількісно ой як непросто. У той час не було лабораторії, яка могла б упоратися з таким завданням, адже потрібні були найсучасніші прилади і досить складна техніка дослідження.
— Розраховувати тоді ми могли тільки на себе, тому за рахунок внутрішніх ресурсів спочатку створили маленьку лабораторію. Далі ми її постійно вдосконалювали, розуміючи важливість цієї роботи для країни, — розповів ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (раніше — Національний аграрний університет), академік НАНУ і УААН Дмитро МЕЛЬНИЧУК, — знаючи що рано чи пізно таке завдання стане актуальним.
Рік тому президент відкрив Українську лабораторію якості та безпеки продукції агропромислового комплексу. У нашій країні сьогодні нема нічого подібного ні за можливостями, ні за рівнем оснащення і кваліфікації персоналу.
Готується постанова про те, що це буде центр незалежної експертизи якості і безпеки продукції АПК, довкілля. Тут можна буде перевірити все, що побажає будь-яка установа чи громадяни. Окрім того, лабораторія відкриває найширші можливості для наукових і дисертаційних робіт. Наша аналітична лабораторія дозволяє вести біотехнологічні дослідження, реконструкцію і перенесення генів, вивчення їхньої структури, визначати наявність пестицидів, антибіотиків, гормонів, важких металів, радіації і навіть допінгу.
— А навіщо університету така структура?
— Це дозволить усім студентам, пов’язаним із біологією, познайомитися з можливостями визначати склад будь-якого продукту. При цьому агрономові не треба буде самому проводити дослідження на такому обладнанні, важливо, щоб він знав про його можливості і про те, що він може завжди звернутися сюди й дістати відповідь на запитання, що його цікавить. Агроному потрібно буде тільки приготувати пробу для дослідження, привезти її сюди й отримати результат. Тут він зможе дістати відповідь на багато запитань, які цікавлять фермера, наприклад, можна з його продукцією рухатися на західний ринок чи ні. Річ у тім, що там при купівлі партії продовольства однаково зроблять ретельний аналіз. Отже, краще не ризикувати — точну відповідь потрібно знати заздалегідь.
Нині ухвалено рішення про створення іншого важливого центру, — Інституту інформаційних і телекомунікаційних систем. Його завдання — зв’язати всі структури агропромислового комплексу в одну мережу: від міністра до фермера. Як зробили американці. Завдання нелегке, але це стане дуже важливим проривом на ще одному важливому напрямі. Все це елементи, котрі піднімають наше сільське господарство на абсолютно новий рівень. Без цього вести аграрний бізнес у ХХI столітті — нонсенс.