Практично всім, кому доводиться працювати за комп’ютером, знайоме неприємне відчуття стомлення очей. У одних людей вони починають сльозитися, іншим здається, ніби в очі насипали піску, у третіх виникає відчуття дискомфорту. Це вже та крайня межа втоми зорової системи, що може загрожувати необоротним погіршенням здоров’я.
Офтальмологи рекомендують не чекати, поки організм подасть таким чином розпачливий сигнал SOS — очам потрібно давати відпочивати за найперших ознак утоми. Проблема в тому, що ці початкові ознаки, які виявляються лише в незначному зниженні гостроти зору, людина не помічає. До того ж системи зору різних людей не схожі одна на одну. У когось вона сформувалася в умовах оптимального навантаження і на тлі хорошої спадковості — такій людині не зашкодить і десятигодинне сидіння перед монітором, звичайно, за умови дотримання гігієнічних вимог. А інша у дитинстві занадто часто дивилася телевізор, та й тато з мамою в окулярах — у такої очі «сідають» за півгодини. Як уловити момент настання зорової втоми різним людям?
Фахівці Харківського медичного університету та Національного технічного університету «ХПІ» знайшли досить цікаве рішення цієї проблеми: відповідно до нього втому очей контролює сам ПК, на якому працює користувач. Вони розробили спеціальну комп’ютерну програму, котра безпосередньо під час роботи періодично пропонує людині пройти зоровий тест і у випадку зниження зору повідомляє: «Увага! Ваші очі потребують відпочинку!»
— Робота на комп’ютері входить нині у процес навчання студентів практично всіх ВНЗ і спеціальностей, — говорить один із співавторів розробки, співробітник НТУ «ХПІ» кандидат фізико-математичних наук Геннадій Кладов. — Причому кількість годин, які студент проводить за комп’ютером, із року в рік збільшується. Наприклад, по нашій кафедрі обчислювальної техніки та програмування навантаження становить близько чотирьох годин на день у ВНЗ плюс неконтрольований час у гуртожитку або вдома. ВНЗ намагається звести до мінімуму негативний вплив ПК на здоров’я студентів, зокрема дотримуються відповідні гігієнічні рекомендації для роботи в комп’ютерному класі, а наслідки гіподинамії знімаються заняттями фізкультурою.
— Проте наші дослідження засвідчили, що це необхідна, та аж ніяк не достатня умова, — продовжує співробітник Харківського медичного університету кандидат медичних наук Леонід Володимирович Подригало. — На нормальні зовні очі, у яких насправді є маса тонко скомпенсованих дефектів, досить часто лягає завелике навантаження. Щоб запобігти захворюванням зорової системи, яка взаємодіє з картинкою на моніторі, її стан потрібно періодично контролювати. Для комп’ютерного варіанта ми модифікували апробовані в офтальмологічній практиці тести, що фіксують частотно-контрастну й амплітудно-частотну характеристики зору, а також кутову роздільну здатність окремо лівого та правого ока.
Програма контролю зору автоматично запускається при вмиканні ПК. Спочатку вона з’ясовує необхідні дані про оператора: прізвище, ім’я, стать, вік тощо. Після цього програма переходить у черговий режим із тим, щоб протягом усього робочого часу, через кожні 45 хвилин, проводити необхідний комплекс тестування.
Так, у першому тесті на екрані з’являються смуги різної ширини, а випробуваний має визначити напрямок їх руху. В другому — знайомі всім нам за традиційною таблицею для перевірки зору так звані кільця Ландольфа, де потрібно зазначити, з якої сторони розміщений розрив у колі. У третьому — на екрані з’являються кола різного діаметра, які потрібно порахувати...
Одержані в такий спосіб оперативні дані комп’ютер порівнює з закладеними в його пам’яті відповідними результатами для «хорошого ока» цієї ж людини. Автори розробки ввели цей термін для позначення стану органів зору після повноцінного нічного відпочинку. Якщо виявляється різниця, машина негайно дає рекомендацію припинити роботу, щоб дати спочинок очам. Варто додати: таке періодичне тестування не обтяжує користувача, оскільки займає усього кілька хвилин.
Дослідження, у яких активну участь брали студенти — майбутній програміст Андрій Винокуров і лікар Тетяна Мітелева, — засвідчили, що навіть півторагодинна лабораторна робота за комп’ютером спричиняла явне погіршення зору у більшості молодих людей. Наприклад, якщо до початку роботи контрастна чутливість «хорошого ока» становила 95% від норми (це показник сильної зорової системи), то після роботи — вже 93—94%. А слабкі очі давали різницю навіть у 8% (із 86 до 78%) після виконання однієї лабораторної роботи.
Вчені вважають, що такі системи тестування для оперативної діагностики зорової системи користувачів ПК можуть застосовуватись і в ВНЗ, і на виробництві, і в сфері дозвілля. Наприклад, у навчальних комп’ютерних класах та інших місцях масової роботи на ПК дітей шкільного віку. Адже зорова система людини формується доти, доки вона росте, тому в цей період подібні перевантаження дуже небезпечні.
У перспективі дослідники вбачають і можливість застосування таких тестів при доборі студентів на факультети, де готують фахівців із IT-технологій. На їхню думку, таким абітурієнтам потрібно не просто перевірити гостроту зору вдалину, а й обов’язково визначити потенційні можливості всієї зорової системи. Адже з погляду офтальмолога, навіть комп’ютерні ігри можна віднести до точних зорових робіт.
Так, при неправильному користуванні комп’ютер може завдати шкоди нашому здоров’ю. Але, як показали дослідження, він же може й зменшити її, і навіть звести нанівець, контролюючи стан зорової системи користувача. Не виключено, що за допомогою ПК можна буде й відновлювати зір. На цю можливість, яка поки що здається фантастичною, наштовхують деякі результати дослідження: у окремих студентів півторагодинна робота за монітором викликала не погіршення, а значне поліпшення контрастної чутливості. Харківські вчені мають намір ретельно дослідити цей парадокс.