Один із провідних російських дослідників генетики ссавців професор Борис Конюхов оцінив успіхи, досягнуті в роботах з клонування ссавців за вісім років, що минули від часу створення овечки Доллі. Ефективність клонування, як і раніше, залишається дуже низкою, а деякі народжені клони хворіють і довго не живуть. Що ж до клонування людини, воно в нинішній момент неможливе.
У спрощеному вигляді процедура клонування ссавців виглядає в такий спосіб: ядро з культури соматичних клітин донора пересаджують у позбавлену власного ядра яйцеклітину. Потім яйцеклітину з новим ядром активують електричним імпульсом і після кількох поділів пересаджують сурогатній матері. З 1996 року, із часу першої успішної роботи з клонування вівці, у різних лабораторіях клонували мишей, корів, свиней, кроликів, одну кішку й одного коня. В усіх випадках ефективність клонування — кількість отриманих життєздатних клонів від числа реконструйованих яйцеклітин — була дуже низькою, у середньому один відсоток. Левова частка клонів не доживає до стадії пересаджування, а з ембріонів, пересаджених у материнський організм, більшість гине, навіть не встигнувши прикріпитися до матки. Часта загибель клонованих зародків пов’язана з тим, що геном пересадженого ядра не може своєчасно й правильно перебудуватися зі своєї попередньої програми на забезпечення розвитку ембріона. Дослідження показали, що в клонованих ембріонів порушена робота багатьох сотень генів. Не дивно, що більшість із них так рано гине.
Небагатьох народжених клонованих тварин теж не можна назвати здоровими. Знаменита Доллі прожила лише половину овечого життя. У шестирічному віці її довелося приспати через нестерпний артрит, а розтин показав, що в неї була ще й пухлина легень. Більшість клонованих тварин страждає на ожиріння і підвищений рівень інсуліну в плазмі крові. Високий відсоток загибелі клонів до народження та різноманітні хвороби тих, хто вижив, поставили перед дослідниками закономірне запитання, чи можливе в принципі клонування нормальних ссавців.
Про можливість клонування людини заговорили відразу ж після звісток про овечку Доллі. Та про це, на думку Б.Конюхова, говорити ще рано, оскільки наука не може створити навіть здорову мишу. Деякі провідні зарубіжні дослідники в галузі клонування ссавців точно заявляють, що клонувати людину в даний час не можна. Репродуктивне клонування людини викликає серйозні заперечення з етичної точки зору й у багатьох країнах світу заборонене. Та, крім репродуктивного, є ще й терапевтичне клонування — отримання ранніх ембріонів для донорських цілей. Методика терапевтичного клонування не передбачає пересадку клону в материнський організм, досить отримати в пробірці ранній ембріон, із клітин якого будуть отримані культури донорських тканин. Проте сучасна наука не може на цій стадії відрізнити нормальний клонований ембріон від ненормального, який містить безліч мутацій. Для лікування хворих можна відібрати «неправильні» клони, і результати будуть дуже погані.
Чимало дослідників відзначають, що навіть прості маніпуляції з яйцеклітинами, такі, як штучне запліднення, спроможні розрегулювати роботу генів. Тому на сьогоднішній день є лише один правильний напрям в галузі клонування: треба вчитися працювати з яйцеклітиною, не травмуючи її. Учитися краще на зручних модельних об’єктах, наприклад, на мишах. Отримані дані можуть бути корисні не лише для вдосконалення клонування ссавців, а й для центрів репродукції людини.
Агентство «ІнформНаука»