Ми постійно наголошуємо: Україна — країна з потужним науковим і технічним потенціалом. Китай не приховує, що, попри навальний розвиток власних передових технологій, за багатьма позиціями найбільша на планеті країна, що розвивається, більш ніж будь-коли, потребує припливу зарубіжних ноу-хау, інвестицій у галузь Hi-Tech і висококваліфікованих фахівців. Ось уже майже 10 років ведуться розмови про те, яким вигідним і взаємодоповнюючим могло б стати таке співробітництво між Києвом і Пекіном. Але, на жаль, частка високотехнологічної продукції та послуг у цій сфері в товарообігу між двома державами прикро мала — 7% 2001 року. Задля справедливості слід зазначити — раніше цей показник не перевищував і 3%. Тож можна говорити про певні успіхи.
Не таємниця, що не останню роль у налагоджуванні контактів, які згодом переростають у контракти, відіграє участь у різноманітних міжнародних виставках. Одна з них — V Пекінський міжнародний тиждень нових і високих технологій — відбулася в китайській столиці наприкінці травня. Участь у ній узяли понад 70 делегацій і понад 100 підприємств із 68 країн світу й районів КНР. Україна вперше представила на ній національну експозицію (у торішній події брали участь кілька інститутів Міносвіти й науки). В її основу, як роз’яснив перший заступник держсекретаря Мінпромполітики Леонід Мінін, лягла ювілейна виставка «10 років незалежності України» (щоправда, в дещо «урізаному» вигляді). Незважаючи на те, що в експозиції не було великогабаритних експонатів, у Пекін доставлено 7 тонн вантажу. До речі, за доставку нашого вантажу з аеропорту до місця проведення виставки сторона, що приймає, взяла 18 тис. дол., за 1 кв. м. виставкової площі та кожну лампу освітлення — відповідно по 300 і 50 ам. дол. на добу.
Національну експозицію, що розмістилася на 180 кв. м., можна було поділити на три частини: академічна наука, її галузева «сестра» й наука вузівська. Репрезентували ці напрями відповідно Міністерство промислової політики, Міністерство освіти й науки і Національна академія наук України.
Наша країна представила новітні розробки в таких галузях, як космос і авіація, інформатика та зв’язок, машинобудування та приладобудування, сільське господарство й харчова промисловість, біотехнології та медицина. І хоча, як зазначив Л.Мінін, китайці «про нас практично все знають», багато що з привезеного на виставку все-таки стало новиною. Зокрема засоби для пошуку мікродефектів розміром менше мікрона, що виявляються тільки методами ланцюгової та люмінесцентної дефектоскопії, розроблені Інститутом фізичної хімії ім. Л.Писаржевського НАНУ. В інституті, за словами директора його структурного підрозділу — держпідприємства «Колорант» Михайла Казакевича, створили спеціальні пенетранти — легкопроникні рідини, що дозволяють провести візуальний контроль дефектів.
Тут буде «Зварград»?
Чимало новинок побачили відвідувачі в розділі космічних і авіаційних технологій, яким було відведено значне місце в нашій експозиції. Так, Інститут електрозварювання ім. Є.Патона НАНУ вперше представив унікальне зварювальне обладнання для виконання ремонтних і монтажних робіт (електронно-променеве зварювання, наплавлення, різання та паяння) в навколоземному просторі — універсальний ручний інструмент (УРІ). Як розповів менеджер із виставкових проектів Володимир Дибань, нині УРІ працюють на американському «Шаттлі», їх було встановлено й на станції «Мир». І хоча китайці поки що не виказують гострого інтересу до УРІ, його розробники сподіваються, що це лише справа часу. КНР великими темпами розвиває власну космічну програму й протягом уже найближчих трьох років планує здійснити пілотований політ, а згодом побудувати свою космічну лабораторію та створити базу на Місяці. Такі амбіційні проекти дуже перспективні для українсько-китайського співробітництва в царині мирного освоєння космосу.
А поки що патонівці успішно співпрацюють із китайськими колегами в сфері електронно-променевого зварювання, застосовуваного в авіакосмічному будівництві. Подальшому розвиткові контактів може сприяти приїзд українців на листопадову виставку «Пекін—Єссен — зварювання-2002». Участь інституту в попередній експозиції чотири роки тому була дуже продуктивною. Але попри рішення Кабміну фінансувати участь вітчизняних учених-електрозварників у найпрестижнішій виставці в Південно-Східній Азії, ці плани поки що під сумнівом.
У столиці північнокитайської провінції Хейлунцзян м.Харбін планується заснувати «Зварград» — СП, сторонами якого, відповідно до підписаної торік угоди, мають стати Інститут ім. Є.Патона і Харбінський інститут зварювання.
Національне космічне агентство України, крім макетів модернізованої ракети-носія «Дніпро» і перспективної РН «Циклон-4», мікросупутника дистанційного зондування Землі та платформи до нього, вперше демонстрували відвідувачам застосування космічних технологій у товарах народного споживання. Серед них — стільникові заповнювачі, мікропроцесорні релейні захисти, сучасні лічильники електроенергії, установка «Сиріус», що здійснює розподіл і передачу інтернетівської інформації. Усе це новинки для КНР.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» виставив частини космічних кораблів, виготовлених методом впливу магнітного імпульсу на метал. У КНР технологія демонструвалася вперше і, за спостереженням проректора університету з наукової роботи Андрія Марченка, не мала аналогів на виставці. Привіз НТУ й макет унікальної експериментальної бази «Блискавка» НТУ «ХПІ». Створена в 70—90-х роках як науково-експериментальний центр для проведення тестів на здатність радіо- й електротехнічного устаткування витримувати дестабілізуючу дію електромагнітних перешкод природного та штучного характеру, база не має сьогодні аналогів у СНД, Європі й Азії. Керівники найбільшої в Китаї авіабудівної корпорації AVIC-1, котрі торік побували в Харкові, серйозно зацікавилися дослідженнями електромагнітної сумісності літаків.
Хіт сезону — стевія натуральна
Україна — одна з небагатьох країн, які представили на виставці свої досягнення в галузі біотехнологій і сільськогосподарських технологій. Київський інститут гідробіології НАНУ показав можливості інженерно-біологічних споруд глибокого очищення забруднених водойм і стічних вод із використанням гідробіонтів-фільтраторів — організмів, що живуть у водному середовищі. Українські гідробіологи володіють і методикою репродукції та вирощування риб цінних видів.
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії продемонстрував зразки регуляторів росту рослин. Агрофірма «Гермес» (Краматорськ) привезла в КНР органічне екологічно чисте добриво на основі біогумусу «Гумісол». Директор «Гермеса» Геннадій Здора запевнив: жоден із подібних препаратів не має у своєму складі такої кількості живих грунтових мікроорганізмів — у 100 разів більше, ніж в аналогічних продуктах.
Біологічні добавки, але вже для людей, виставило спільне українсько-американське АТ «Шанс-Драгстор». Його директор Петро Піденко переконаний: біологічно активна харчова добавка з розторопші плямистої, що дозволяє діабетикам істотно знизити дозу споживання інсуліну, може знайти своє застосування і в Китаї. Тут сьогодні 62 мільйони осіб страждають на цукровий діабет, і їхні лави рік у рік поповнюються. Лікарів, котрі лікують хворих на цукровий діабет й інші функціональні розлади, зацікавила широка гама продуктів і добавок із листя стевії натуральної (екстракт якої в 60 разів солодший від цукру). У гендиректора Валентини Чорної не було відбою від охочих покуштувати фіточаї та інші продукти з добавками, більше того — вона навіть була змушена розпродати всі експонати! Технології виробництва харчових продуктів із лікувально-профілактичними властивостями, виготовлених із натуральної рослинної сировини, запропонували й фахівці Київського національного торговельно-економічного університету. Вони готові провести на початку осені цього року в Пекіні Дні української кухні.
Увагу відвідувачів виставки постійно привертали стенди інститутів Української академії аграрних наук і організацій, підвідомчих МінАПК. Усі копії збірки «Інвестиційні проекти АПК України» розійшлися в перші ж дні. Дуже зацікавилися китайські колеги новими сортами різноманітних сільськогосподарських культур, зокрема зернових. Одна з китайських фірм уже в середині червня планує приїхати в Харківський інститут рослинництва ім.В.Юр’єва, щоб обговорити можливості придбання технології вирощування кондитерського соняшнику й організації переробки сировини з нього в Україні.
Медичні технології було представлено працюючими апаратами для штучної вентиляції легень для дітей і дорослих «Бриз» і «Малятко» (для новонароджених і дітей до шести років). Їх виготовляє київський ДЗ «Буревісник».
«Зубр» на повітряній подушці
Можливості українського суднобудування представляв рекламний плакат. Але несподіваним навіть для самих учасників національної експозиції виявилося сусідство з ними солідного, площею 9 кв. м, стенда Феодосійської суднобудівної компанії «Море». Її на виставці представляв генеральний агент у Південно-Східній Азії «Hong Kong Engain Technology Ltd.», співробітництво з яким почалося восени 2001 р. й активно розвивається. Нині ведуться переговори про можливий продаж одній з фірм материкового Китаю судна на повітряній подушці «Зубр» у цивільному варіанті й десяти екранольотів Ел-7 «Іволга» для туристичних морських перевезень.
Одна з гонконгівських компаній планує придбати два-чотири пасажирські судна на підводних крилах «Олімпія». Феодосійська суднобудівна компанія «Море» — єдина в Союзі випускала судна на підводних крилах, і китайські колеги високо цінують цей досвід. КНР нині виготовляє такі судна, але з невеликим пасажирозавантаженням — на 70—80 осіб. А та ж таки «Олімпія» може перевозити 250 осіб, «Зубр» спроможний брати на борт 300 осіб і 150 тонн вантажу (або 550 тонн у вантажному варіанті). Для КНР із її величезним населенням це більш ніж актуально. Не виключено налагодження в майбутньому спільного українсько-китайського виробництва кораблів такого класу. «Море» активно виходить на китайський ринок: у квітні цього року компанія вже брала участь у спеціалізованій виставці в Шанхаї.
***
Під час перебування в КНР делегація МОН на чолі з В.Зайчуком відвідала місто Яньтай (пров. Шаньдун), де взяла участь у церемонії офіційного відкриття китайсько-українського технопарку. Затверджено кілька проектів, за якими працюватимуть переважно вузи, зокрема Харківський аерокосмічний університет «ХАІ».
МОН, за словами держсекретаря, продовжить розпочату 2000 року практику проведення конкурсів спільних науково-дослідних проектів з найперспективніших напрямів. У серпні в Києві має відбутися спільне засідання міжурядової комісії з науково-технічного співробітництва, де буде оголошено черговий конкурс. Очікується, що тоді ж китайська сторона надасть свої висновки щодо тих проектів, які її зацікавили з 400, переданих під час січневого візиту в КНР першого віце-президента, головного вченого секретаря НАНУ Олександра Шпака.
Нині сторони розглядають проект угоди про захист інтелектуальної власності, підписати який Київ хотів би під час запланованого на кінець нинішнього року візиту в КНР Президента України. У Китай мало не щотижня прибувають різні делегації фахівців, які займаються налагодженням поставленого сюди за контрактами устаткування. У китайських університетах читають лекції зі спеціальних дисциплін понад десяток українських фахівців. Понад чотири тисячі китайських студентів здобувають «дефіцитні» професії у вузах України.
На думку експертів, КНР приваблюють в Україні не так високі, як нові технології та наукові розробки, що й підтвердила нинішня виставка.