Учені з Університету Саутгемптона опублікували результати дослідження, яке тривало близько двадцяти років і включало проведення регулярних тестів на коефіцієнт інтелекту (IQ). Виявилося, що ті, хто з 10 років були вегетаріанцями, до 30 років поліпшили свій результат на п’ять балів.
У експерименті брали участь 8179 чоловік. Із першим тестом на IQ вони впоралися, коли їм виповнилося десять. Через двадцять років з’ясувалося, що 366 учасників експерименту — вегетаріанці, хоча більш як сотня з них вживали в їжу рибу або птицю.
Чоловіки-вегетаріанці у фінальному тесті набрали в середньому 106 балів, ті, хто їв м’ясо, — 101. Аналогічна картина спостерігалася в жінок — 104 і 99 балів відповідно. Не виявилося розходжень у рівні інтелекту в «строгих» вегетаріанців і тих, хто дозволяв собі курку або рибу.
Автори роботи кажуть, що результати частково пов’язані з освітою й соціальним станом, але співвідношення залишається незмінним і при «настроюванні» на ці чинники.
Вегетаріанці — найчастіше жінки з високим соціальним станом, які мають учений ступінь або серйозну фахову кваліфікацію. Втім, це ніяк не позначалося на річному прибутку, який порівнянний із прибутком невегетаріанців.
Керівник проекту Кетрін Гейл твердить, що набуті дані, поряд із доведеними перевагами вегетаріанської дієти для захисту від хвороб серця, допомагають пояснити, чому діти з високим IQ у дитинстві або юності згодом менше ризикують дістати коронарну хворобу серця. Але насамперед — це ще один приклад переваг, що залежать від інтелекту, як, наприклад, вибір щоденної газети. Хоча такі переваги не обов’язково впливають на здоров’я.
Прихильники вегетаріанської дієти твердять, що такий вплив очевидний, вегетаріанство — усвідомлений інтелектуальний вибір, який приносить користь тваринам, людям і навколишньому середовищу. Проте представники Британської дієтичної асоціації заявляють, що все це дуже схоже на парадокс про курку і яйце: люди можуть ставати вегетаріанцями через високий IQ або, можливо, просто воліють бути більш інформованими у питаннях здоров’я.