Сьогодні людство переходить від п'ятого технологічного укладу до шостого. П'ятий уклад характеризується досягненнями у сфері мікроелектроніки, а саме: електронної промисловості, роботобудування, інформаційних технологій та ін. У свою чергу, шостий технологічний уклад передбачає бурхливий розвиток біо- і нанотехнологій, штучного інтелекту і генної інженерії.
На превеликий жаль, і сьогодні вітчизняна наука продовжує фінансувати третій і четвертий технологічні уклади, а п'ятий і шостий - представлені лише незначною мірою. Тобто нині ситуація складається так, що ми інвестуємо кошти у сфери, які в Україні існують уже багато років, і майже не підтримуємо розвитку. Насамперед це пов'язано з недостатніми обсягами фінансування науки, збільшення яких нерідко не перекриває навіть інфляції.
Високий рівень розвитку науки, технологій та укладності економіки, як правило, визначає і високий рівень її конкурентоспроможності. Практично за всіма такими рейтингами (а їх у світі багато) наші конкурентні переваги - це освіта та ємність ринку. На жаль, за показником розвитку інноваційної діяльності позиції України набагато слабкіші, що свідчить про наявність проблем у цій сфері.
За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність, у 2012-2013 рр.Україна посіла лише 73-тє місце серед 144 країн. Щоправда, у порівнянні з попередніми двома роками ми піднялись у рейтингу на дев'ять позицій.
Основні проблеми в інноваційній сфері:
• відсутність бюджетної підтримки інноваційних проектів та ефективних податкових стимулів для інвестування в новітні технології;
• низький рівень розвитку інфраструктури інноваційної діяльності;
• низька інноваційна культура, неусвідомлення визначальної ролі інтелектуальної власності в розвитку економіки;
• відсутність необхідних фінансових інституцій для підтримки впровадження інноваційних проектів.
Одним із найголовніших чинників розвитку інноваційної сфери є створення правового поля відповідно до передових міжнародних практик, а також привабливих умов для діяльності науково-дослідних установ та науковців у нашій державі. Ми активно працюємо в цьому напрямі. Так, у жовтні 2012 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" (у новій редакції).
Згідно із цим законом майнові права на розроблені за кошти державного бюджету технології передаються організаціям-розробникам для подальшої комерціалізації. Закон також визначає, що кошти, одержані в результаті трансферу таких технологій, залишаються організації-розробникові і використовуються для розвитку інноваційної діяльності.
При підготовці закону використовувався найкращий світовий досвід, зокрема американський. Втім, ви навіть не можете уявити, з якою кількістю перешкод довелося зіткнутися під час узгодження цього закону, і, хоч як парадоксально, основною перешкодою був Координаційний центр з упровадження економічних реформ при президентові України. Ця боротьба триває й досі.
З метою подальшого вдосконалення умов ведення інноваційної діяльності в Україні Держінформнауки планує в 2013 році розробити проекти законів України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу" (щодо створення Фонду підтримки пріоритетних інноваційних проектів) та "Про внесення змін до Податкового кодексу України" (в частині стимулювання інноваційної діяльності).
Крім того, з огляду на досвід Російської Федерації та інших країн, Держінформнауки готує та обговорює із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проект урядового рішення щодо створення нових механізмів фінансової підтримки науково-виробничої кооперації академічних установ та промислових підприємств.
Незважаючи на ці та інші проблеми, переконаний, що інноваційна діяльність у нашій країні має всі шанси для подальшого успішного розвитку. Це моє переконання базується на конкретних фактах. Зокрема, під час розгляду заявок на присудження премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, яка була започаткована цього року з ініціативи Держінформнауки для стимулювання інноваційної діяльності, я був вражений масштабністю інноваційного проекту "Антарес", головним розробником якого є ДП "КБ Південне".
Суть проекту полягає у створенні основної конструкції першого ступеня американської ракети‑носія "Антарес", покликаної замінити відомі всім "спейс шатли", а також відповідного наземного технологічного устаткування для ракетно-космічного комплексу середнього класу. Загальна вартість робіт, що їх виконувала українська сторона протягом останніх років, становить майже мільярд гривень.
Заслуговує на увагу ще один напрям інноваційної діяльності, в якому братиме активну участь Національна академія наук України. Йдеться про співробітництво з Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (ОІЯД) та Європейською організацією ядерних досліджень.
Те, що українська продукція має попит, можна підтвердити на прикладі ОІЯД. Торік українські наукові установи та підприємства отримали замовлень на виготовлення продукції на суму понад 4 млн дол., що майже в півтора разу перевищує внесок України в ОІЯД за 2012 рік.
Хочу підкреслити, що таку кількість замовлень, ми отримали завдяки нашій активній позиції щодо реалізації інноваційної продукції, яка створюється, виробляється та тиражується в Україні. Це і мікрокабелі, і сцинтилятори, і детектори типу "шашлик", і унікальні комплектуючі надпотужних електромагнітів, які виробляються на Новокраматорському машинобудівному заводі.
Очікуємо нарощування портфеля замовлень на високотехнологічну інноваційну продукцію наших підприємств після підписання цього року угоди щодо надання Україні статусу асоційованого члена ЦЕРН. Учора ми отримали офіційний текст угоди. Із набуттям цього статусу нам буде набагато легше перемагати в тендерах на створення різноманітних об'єктів ЦЕРН, навіть за цінами, які є вищими від середньоринкових (це є і однією з переваг для країн - учасниць ЦЕРН).
Наведені приклади переконують, що українська наука може бути комерційно успішною.
Досить часто можна почути, що для ефективної інноваційної діяльності потрібні лише значні капіталовкладення. Але це не зовсім так. Відомий американський підприємць-інноватор, голова Apple, на жаль, уже покійний, Стів Джобс колись сказав: "Інновації не мають жодного стосунку до того, скільки грошей на науково-технічні проекти у вас є. У той час, коли Apple розробила комп'ютер Mac, IBM витрачала на науково-технічні проекти принаймні в 100 разів більше. Тож це не залежить від грошей. Це залежить від тих людей, які у вас є, від того, куди вони вас ведуть, і як багато в результаті ви отримуєте". Отже, нам із вами насамперед потрібно генерувати справді проривні технологічні рішення та креативні ідеї, а гроші для них неодмінно знайдуться.
(За матеріалами виступу
на Загальних зборах НАН України)