Цвинтар
для зірок
Міжнародна команда астрономів повідомила минулого тижня про виявлення кількох десятків темних, мертвих зірок — утворень, які раніше ніколи не траплялися в межах нашої Галактики. Існує думка, що ця знахідка допоможе ученим трохи підняти запону над таємницею, яка вже кілька десятиліть не дає спокою космологам. Ідеться про нестикування масштабів виявленої в космосі маси з проявами її гравітації. Мертві зірки, як припускають учені, можуть містити в собі хоча б частину маси, якої не вистачає, у вигляді так званої «темної речовини».
Незалежні експерти називають перші прямі докази існування «темної речовини» важливими і хвилюючими, вважаючи, що отримана інформація дозволить переглянути наявні теорії щодо того, як утворювалися зірки й галактики на найбільш ранніх етапах існування нашого Всесвіту.
Отже, 38 об’єктів, які раніше були невидимими, виявлені на відстані 450 світлових років від Землі. Всі вони є залишками сонцеподібних зірок, які колапсували до розмірів Землі. Вважають, що такі утворення, відомі як «білі карлики», можуть створювати від 3 до 35 відсотків «темної речовини». Це дуже давні структури, «світлі» дні яких закінчилися, за оцінками вчених, 10—13 мільярдів років тому. Бен Оппенгеймер, основний автор статті, яка з’явилася в попередньому номері журналу Science, вважає, що знахідка його команди «порушує безліч питань щодо нашого розуміння історії формування зірок галактики й основних питань формування зірок узагалі».
Власне, білі карлики астрономи виявляли й раніше, однак непрямими методами й далеко не в такій кількості, яка дозволяла б пояснити розбіжність між фактичною та спрогнозованою масами у Всесвіті. Більше того, їх кількість у 20 разів перевершила очікувану. «Це дослідження зовсім не обмежується «білими карликами» і «темною речовиною», — підкреслює Дідьє Сумо, член міжнародної команди. — Воно торкається питань формування зірок галактики».
Самі слова —
і жодних тобі висловів!
Західного обивателя комп’ютерами, як то кажуть, уже не здивуєш. Понад 250 великих компаній, у тому числі UAL Corp., America Online Inc., Fedex Corp., давно вже спілкуються зі своїми багатомільйонними клієнтами «комп’ютерними» голосами. При цьому Крістофер Котлі, один із провідних експертів з систем розпізнавання мови, вважає, що настав час підняти якість таких технологій на принципово новий рівень. І гальмують розв’язання цієї проблеми не досягнення інженерної думки, а правильна інтерпретація результатів досліджень, проведених психологами, соціологами й лінгвістами. Результати цих досліджень свідчать, що навіть ті користувачі, які усвідомлять, що звертаються по інформацію, яка їх цікавить, не до людини, а до комп’ютерної системи (однак є й не такі «свідомі» клієнти), все одно люблять ототожнювати кожен пристрій, що розмовляє, із живою особистістю. Приміром, Кліффорд Насс, професор Стенфордського університету, який вивчав реакцію багатьох людей на одну й ту саму рецензію книжки, озвучену комп’ютером п’ятьма різними голосами, встановив, що емоційне сприйняття однакової інформації, залежно від голосу, було різним, і що навіть фахівцям з високих технологій подобалося ідентифікувати кожен комп’ютерний голос з окремою особистістю, а не з окремим інтерфейсом одного й того самого комп’ютера. Саме тому Котлі найняв цілу бригаду фахових артистів, які не просто озвучують текст, а програють найрізноманітніші ситуації. Тепер у комп’ютер вводять не окремі слова, а словосполучення і навіть окремі вислови. Найголовніше — навчити потім комп’ютер правильно їх компілювати. Як стверджують фахівці, найважче привчити програму використовувати різноманітні вигуки, які максимально спроможні активізувати увагу клієнта. Та й інтонаційні зв’язки, як з’ясувалося, мають величезне значення. Зокрема, в останній праці доктора Котлі для системи, яка озвучує десятизначні телефонні номери, налічується 1200 начитаних професіональними читцями цифрових поєднань, тоді як у попередній їх кількість обмежувалася 30.