Робот
із «живим мозком»
Донедавна нервова система живих істот при створенні моделей штучного інтелекту служила джерелом натхнення та зразком для імітації. Але на сьогоднішній день розвиток кібернетики й електрофізіології настільки просунувся вперед, що стало можливим створення кіборга, в якому механічні системи плідно співпрацюють із живими тканинами біологічних істот. Група вчених із Чиказького реабілітаційного інституту під керівництвом Фердинандо Мусса-Івалді виділила з личинки міноги її мозок, помістила його в спеціальний розчин, що зберігає його життєздатність, і за допомогою дротів підключила до міні-робота. Тепер це мініатюрне диво техніки розміром із кулак за допомогою фотоелементів сприймає світлові сигнали, передає відповідні сигнали своєму живому мозку, й після їх обробки розвертається вбік чергового спалаху. Така собі голова риб’ячого професора Доуеля на коліщатках.
Власне, ці експерименти з бідолашними міногами проводили для того, щоб людей із різними ушкодженнями нервової системи позбавити необхідності користуватися інвалідними колясками. Очікується, що скрупульозне вивчення можливості кооперації живих тканин і механічних пристроїв допоможе розпочати виробництво біопротезів кінцівок, а згодом, можливо, і протезів для самої нервової системи. Приміром, для заміни пошкодженої ділянки спинного мозку спеціальним мікропроцесором. Вчені стверджують, що останні досягнення в галузі як мікроелектроніки, так і біології роблять цю перспективу цілком реальною. Тим паче, що в повсякденні вже досить широко використовуються численні гібриди живих істот із кібернетичними пристроями.
Дарвінізм під мікроскопом
Понад сто років із підручника в підручник кочують ілюстрації, зроблені 1874 року німецьким біологом Ернстом Геккелем. Зображені на них ранні стадії розвитку ембріонів саламандри, курки й людини покликані переконати найбільших скептиків у тому, що всі живі істоти мають спільного предка й у своєму розвитку повторюють основні етапи еволюційного розвитку. Проте докладніше вивчення цих зародків із використанням найсучаснішої мікроскопічної техніки показало, що подібність між цими ембріонами далеко не така вражаюча. Рішенням нинішнього президента американської академії наук Брюса Альбертса, авторитетного біохіміка, у симпатіях до креаціонізму не заміченого, з останнього видання найавторитетніших біологічних талмудів ці помилкові ілюстрації столітньої давнини буде вилучено. В інтерв’ю журналістам The New York Time пан Альбертс, утім, заявив, що його прихильність до дарвінізму не похитнулася, і геккелівські малюнки він розцінює радше як надідеалізовані, ніж як відверто фальшиві. У сучасній Америці ця дискусія має надзвичайно гострий характер, оскільки лише недавно в канзаських школах відновили офіційний статус викладання дарвінізму, а 45 відсотків американців як і раніше висловлюються за необхідність вивчення креаціонізму.
Майбутня
флора Землі
Занепокоєність учених зникненням багатьох видів рослин і тварин змусила американських екологів із Міннесотського університету піти на незвичайний експеримент. У польових умовах їм удалося змоделювати ознаки тієї атмосфери, що, при збереженні нинішніх тенденцій (щорічного підвищення частки вуглекислого газу в атмосфері на 5 відсотків і стрімкого збільшення частки азоту) запанує на Землі через 50 найближчих років. Як показали ці експерименти, сама зміна складу атмосфери на продуктивності 16 різних видів рослин кардинально не позначиться. Але дуже велике значення матиме склад екосистеми, у якій існують ці рослини. Так, в експериментах із монокультурами продуктивність усіх 16 видів падала вельми помітно, тоді як при спільному вирощуванні великої кількості різних видів їхня продуктивність значно підвищувалася. Таке експериментальне підтвердження теорії про те, що видове багатство екосистем підвищує їхню стабільність і процвітання, одержано вперше. А що людська діяльність призводить до зникнення дедалі більшої кількості видів рослин і тварин, відомо вже давно. Проте змінити ситуацію на краще людству ніяк не вдається.